На Луганщині окупанти знищили хрести на могилах жертв Голодомору

Стало відомо ще про три факти знищення окупантами на території Луганщини хрестів на могилах жертв Голодомору.

Про це пише Національний музей Голодомору-геноциду.

Луганська ОВА повідомила, що у Заайдарівці, Роговому та Айдарі хрести, які були встановлені як свідчення страшної трагедії українського народу, наразі зрізані.

Руйнування пам'ятників, які вшановують пам'ять жертв злочинів комуністичного режиму, – вже звична практика на окупованих територіях. У липні минулого року в Луганську загарбники знищили пам'ятники жертвам Голодомору та жертвам сталінських репресій. Ще раніше російські зайди зруйнували аналогічні меморіальні місця в Маріуполіта на Херсонщині.

"Такі дії є не просто вандалізмом, а свідомою політикою кремлівському режиму. Заперечення Голодомору та зумисне спотворення історії цього періоду взагалі є одним із важливих інструментів інформаційної війни, яку росія веде проти України", – йдеться у повідомленні.

За даними Національної книги пам'яті жертв Голодомору (том Луганська область), у Заайдарівці, Роговому та Айдарі загинуло внаслідок Голодомору щонайменше 460 осіб (і це тільки поіменно встановлені жертви). 

"Гинули діти і люди молодого працездатного віку. Але те, що для нас геноцид і жахлива трагедія, для окупантів лише "нєудобниє момєнти" історії. Бо окупант, радянський він чи російський, завжди залишається окупантом, позбавленим жалю і співчуття. Та росіяни мають знати: можна захопити території і зруйнувати пам'ятники, але не можна стерти пам'ять і знищити правду!" – зазначили у музеї.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.