На Тернопільщині розпочали ексгумацію польських жертв Волинської трагедії

24 квітня в Тернопільській області, на місці зниклого села Пужники, розпочали ексгумацію жертв Волинської трагедії.

Про це повідомила польська радіостанція RMF FM.

Ексгумаційні роботи проводить польсько-українська група дослідників, до складу якої входять, зокрема, судові медики, археологи, генетики та антропологи. З польської сторони на місці працюють дослідники з Фонду "Свобода і демократія", науковці з Поморського медичного університету та представники Інституту національної пам'яті. У роботах також беруть участь представники української фундації "Волинські старожитності".

"У Пужниках загинули польські громадяни, чиї особи встановлено. Ми хочемо встановити всіх жертв тієї драматичної ночі 1945 року і провести гідне поховання. На це чекають родини, які живуть і долучаються до процесу, наприклад, передаючи генетичний матеріал", – сказав перед початком ексгумації Мацей Врубель, державний секретар польського Міністерства культури і національної спадщини.

Оскільки кладовище і братська могила, де відбуваються ексгумації, розташовані посеред лісу, транспортування кількох тонн спеціалізованої техніки було складним завданням. Ексгумаційні роботи у Пужниках триватимуть близько трьох тижнів.

За різними свідченнями та документами, там можуть бути поховані близько 80 осіб. Після ексгумації останки досліджуватимуть антропологи, які визначать вік жертв, стать і пошкодження кісток. Також будуть проведені тести ДНК для порівняння з наявними зразками ДНК родичів померлих.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.