У ПАР відкрили виставку, присвячену Голодомору в Україні

У Південно-Африканській Республіці відкрили виставку дизайнерки й художниці Юлії Федорович про Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє Міністерство економіки.

У відкритті виставки в Йоганнесбурзькому центрі Голокосту та геноциду взяла участь перша віцепрем'єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

"Радянська влада здійснила геноцид і намагалося приховати докази. Але ми пам'ятаємо кожне втрачене життя. Кожну історію. Сьогодні ця правда звучить тут, на іншому кінці світу. Голос, який розповідає про геноцид українського народу. І тепер ми просимо, щоб цей голос на африканському континенті так само голосно розповідав про злочини, які Росія чинить сьогодні", — зазначила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що зараз Росія знову використовує зерно як зброю. Вона бомбить українські порти, мінує поля та спалює наші посіви.

До повномасштабного вторгнення Україна щороку постачала продовольство для 400 мільйонів людей. Навіть попри війну українські аграрії виробляють 47% соняшникової олії у світі, 17% ячменю, 14% кукурудзи та 10% пшениці. Завдяки ініціативі "Зерно з України" наша країна вже доставила 286 000 тонн продовольства до 12 країн світу, які особливо потребують українського продовольства. 

"Для Росії наше зерно – це зброя війни. Для нас це частина шляху до миру. Ось чому продовольча безпека є ключовим елементом Формули миру Президента Зеленського. Адже українське зерно є гарантом глобальної продовольчої безпеки. Тому я щиро вдячна за цю виставку у ПАР. Бо пам'ять про наше минуле життєво необхідна для майбутнього людства", — резюмувала Юлія Свириденко.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.