Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

У Польщі українці прибрали могили воїнів армії Української Народної Республіки, які знайшли свій останній спочинок на люблінському православному кладовищі.

Про це у повідомило Українське Товариство у Любліні.

В акції взяли участь як представники давньої української діаспори міста, так і новоприбулі українці, які знайшли прихисток у Любліні після початку повномасштабного російського вторгнення. Організатори відзначили активну участь чотирьох поколінь – від наймолодших (3 роки) до найстарших (83 роки), що свідчитьпро глибоку шану та передачу традиції догляду за місцями поховань борців за волю України. 

Учасники прибрали територію навколо могил від сміття та бур'янів, помили пам'ятник воїнам УНР, очистили козацькі хрести від моху, а також оновили насадження барвінку та квітів.

На люблінському православному кладовищі покояться воїни армії УНР, які у 1918-1920 роках боролися за незалежну Україну та після поразки визвольних змагань опинилися в еміграції у Польщі, обравши Люблін та його околиці місцем свого проживання. Ці воїни також були союзниками поляків у боротьбі проти більшовиків у 1920 році.

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".