АНОНС: Публічна дискусія "Українські сліди Катинського злочину"

4 квітня у Музеї війни відбудеться публічна дискусія, присвячена 85-м роковинам розстрілів польських військовополонених, здійснених органами НКВД СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР.

На початку квітня 1940 р. почалося виконання наказу про "розвантаження таборів" – так цинічно комуністична влада окреслила фізичну ліквідацію військовополонених польських офіцерів, арештованих у вересні 1939 р. після анексії СРСР західних теренів України та Білорусі, які належали Польщі.

Ув'язнені перебували у кількох таборах на території України та Росії, а також у в'язницях щойно окупованої Західної України та Західної Білорусі. Ці події увійшли в історію під назвою "Катинський злочин", за назвою місцевості, де уперше були знайдені масові поховання.

В Україні польських військовополонених розстрілювали у кількох місцях. Передовсім це Київ (загиблих ховали у Биківнянському лісі) та Харків (поховання у с. Пʼятихатки).

Ким були безневинні жертви тоталітарного режиму СРСР? Як віднайшли місця злочинів НКВД? Як і коли відбувалися ексгумації полеглих і яким чином ушановують їхню пам'ять на меморіальному, музейному, мистецькому рівнях?

Про ці та багато інших питань поговоримо з ученим секретарем Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Валерієм Філімоніхіним, дослідником Андрієм Амонсом і професором Інституту новітньої історії Університету Марії Кюрі-Склодовської Романом Висоцьким.

Модератор – Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею війни.

Коли: 4 квітня о 15:00 

Де: Музеї війни (Київ, Лаврська 27)

 

Теми

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.