Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

З 1 травня Національний музей "Чорнобиль" закриють на реконструкцію та оновлення експозиції.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

"У будівлі нашого Музею виконуються ремонтно-реставраційні роботи. У зв'язку з цим, відвідати постійну експозицію упродовж наступних шести місяців не буде можливим. Музей змінюється, аби згодом ви побачили його іншим – сучасним, інтерактивним та інклюзивним. У цей час Музей продовжить працювати у інших форматах", - йдеться на Фейсбук-сторінці музею.

Ремонтні роботи тривають з жовтня 2024 року. Оскільки будівля музею є пам'яткою архітектури та розташована на території археологічної пам'ятки, перед початком будівельних робіт провели археологічні дослідження, а знайдені артефакти передано до фондів музею. Під час розчищення фасадів виявили цегляну кладку, яку планують відновити. В будівлі виявили аварійні ділянки, зокрема на даху та башті. Розглядається можливість відкриття башти музею як оглядового майданчика. Також тривають роботи з облаштування укриття на 96 осіб, яке в майбутньому використовуватиметься для зберігання фондів музею

Оновлення експозиції планується завершити до кінця року. Концепцію нового експозиційного простору обрали на відкритому конкурсі. Одночасно з ремонтними роботами проведуть оновлення внутрішніх комунікацій, систем вентиляції та кондиціонування.

Оновлена експозиція складатиметься з двох частин. Історична — розповідатиме про радянський період, будівництво станції, хронологію подій після аварії, ліквідацію наслідків та вплив катастрофи 2022 року. З'являться нові експонати з фондів музею, а також сучасні інтерактивні інформаційні кіоски. Освітня — наповнена макетами та графіками, які відображатимуть розвиток ядерної галузі, вплив Чорнобиля на культуру та сучасний стан зони відчуження.

Після реновації музей стане безбар'єрним та доступним для всіх відвідувачів. Планується встановлення ліфта, інформаційних табличок та 3D-моделей для людей з порушеннями зору, а також субтитрів та підсиленого звуку для людей з порушеннями слуху.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.