Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

З 1 травня Національний музей "Чорнобиль" закриють на реконструкцію та оновлення експозиції.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

"У будівлі нашого Музею виконуються ремонтно-реставраційні роботи. У зв'язку з цим, відвідати постійну експозицію упродовж наступних шести місяців не буде можливим. Музей змінюється, аби згодом ви побачили його іншим – сучасним, інтерактивним та інклюзивним. У цей час Музей продовжить працювати у інших форматах", - йдеться на Фейсбук-сторінці музею.

Ремонтні роботи тривають з жовтня 2024 року. Оскільки будівля музею є пам'яткою архітектури та розташована на території археологічної пам'ятки, перед початком будівельних робіт провели археологічні дослідження, а знайдені артефакти передано до фондів музею. Під час розчищення фасадів виявили цегляну кладку, яку планують відновити. В будівлі виявили аварійні ділянки, зокрема на даху та башті. Розглядається можливість відкриття башти музею як оглядового майданчика. Також тривають роботи з облаштування укриття на 96 осіб, яке в майбутньому використовуватиметься для зберігання фондів музею

Оновлення експозиції планується завершити до кінця року. Концепцію нового експозиційного простору обрали на відкритому конкурсі. Одночасно з ремонтними роботами проведуть оновлення внутрішніх комунікацій, систем вентиляції та кондиціонування.

Оновлена експозиція складатиметься з двох частин. Історична — розповідатиме про радянський період, будівництво станції, хронологію подій після аварії, ліквідацію наслідків та вплив катастрофи 2022 року. З'являться нові експонати з фондів музею, а також сучасні інтерактивні інформаційні кіоски. Освітня — наповнена макетами та графіками, які відображатимуть розвиток ядерної галузі, вплив Чорнобиля на культуру та сучасний стан зони відчуження.

Після реновації музей стане безбар'єрним та доступним для всіх відвідувачів. Планується встановлення ліфта, інформаційних табличок та 3D-моделей для людей з порушеннями зору, а також субтитрів та підсиленого звуку для людей з порушеннями слуху.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.