Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

З 1 травня Національний музей "Чорнобиль" закриють на реконструкцію та оновлення експозиції.

Про це інформує Національний музей "Чорнобиль".

"У будівлі нашого Музею виконуються ремонтно-реставраційні роботи. У зв'язку з цим, відвідати постійну експозицію упродовж наступних шести місяців не буде можливим. Музей змінюється, аби згодом ви побачили його іншим – сучасним, інтерактивним та інклюзивним. У цей час Музей продовжить працювати у інших форматах", - йдеться на Фейсбук-сторінці музею.

Ремонтні роботи тривають з жовтня 2024 року. Оскільки будівля музею є пам'яткою архітектури та розташована на території археологічної пам'ятки, перед початком будівельних робіт провели археологічні дослідження, а знайдені артефакти передано до фондів музею. Під час розчищення фасадів виявили цегляну кладку, яку планують відновити. В будівлі виявили аварійні ділянки, зокрема на даху та башті. Розглядається можливість відкриття башти музею як оглядового майданчика. Також тривають роботи з облаштування укриття на 96 осіб, яке в майбутньому використовуватиметься для зберігання фондів музею

Оновлення експозиції планується завершити до кінця року. Концепцію нового експозиційного простору обрали на відкритому конкурсі. Одночасно з ремонтними роботами проведуть оновлення внутрішніх комунікацій, систем вентиляції та кондиціонування.

Оновлена експозиція складатиметься з двох частин. Історична — розповідатиме про радянський період, будівництво станції, хронологію подій після аварії, ліквідацію наслідків та вплив катастрофи 2022 року. З'являться нові експонати з фондів музею, а також сучасні інтерактивні інформаційні кіоски. Освітня — наповнена макетами та графіками, які відображатимуть розвиток ядерної галузі, вплив Чорнобиля на культуру та сучасний стан зони відчуження.

Після реновації музей стане безбар'єрним та доступним для всіх відвідувачів. Планується встановлення ліфта, інформаційних табличок та 3D-моделей для людей з порушеннями зору, а також субтитрів та підсиленого звуку для людей з порушеннями слуху.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.