Науковців запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни"

Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого при Українському Католицькому Університеті спільно з Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни".

Про це інформує Україна Модерна.

Ключовим елементом російської пропаганди для виправдання нинішньої війни проти України є твердження, що Україною керує "нацистський режим". Цей мотив не є новим; його коріння сягає радянської епохи, коли подібні звинувачення висувалися проти "буржуазних націоналістів" інших народів СРСР, зокрема країн Балтії. Радянське керівництво стверджувало, що ці націоналісти співпрацювали з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а після її закінчення перейшли на службу до США та інших західних держав, продовжуючи боротьбу проти Радянського Союзу. Навіть ще до Другої світової війни антирадянські націоналісти, які прагнули незалежності, розглядалися як "фашистські" вороги СРСР.

Відповідно, східноєвропейські антирадянські групи представників діаспори на Заході опинилися в центрі цих звинувачень, особливо у 1960-х роках. Справді, багато з тих, хто був причетний до німецького окупаційного режиму в місцевих адміністраціях або поліцейських підрозділах, залишили окуповані території разом з німецькими військами і згодом, наприкінці війни, опинилися як "переміщені особи" у західних окупаційних зонах Німеччини

Однак радянські публікації та інші заходи не ставили собі завдання надати історичне пояснення складної теми колаборації з нацистською Німеччиною. Радше, вони створювали образ ворога для мобілізації проти прагнень незалежності в радянських республіках, відволікали увагу від злочинів радянського режиму та боролися з впливом антирадянських емігрантських груп як у СРСР, так і за його межами.

Запрошуємо науковців подати тези, що досліджують передумови теперішніх обвинувачень у "нацизмі" та їхній вплив у Радянському Союзі і за його межами. Конференція зосередиться на ситуації в Україні, але також розглядатиме інші відповідні приклади. Основний хронологічний фокус зосереджений на періоді Холодної війни, але також вітаються дослідження щодо використання подібних звинувачень від кінця Холодної війни до сьогодення.

Можливі теми, що представляють інтерес для конференції:

  • Радянський пропагандистський дискурс про "буржуазних націоналістів" – мотиви, етапи, контексти
  • Радянські судові процеси над імовірними злочинцями часів німецької окупації: між пропагандою та правосуддям
  • Радянська політика щодо національностей СРСР у діаспорі
  • Діяльність діаспорних націоналістичних груп щодо Радянського Союзу
  • Радянський Союз і дебати про злочини часів німецької окупації та Голокост на Заході
  • Радянське трактування сіонізму як "буржуазного націоналізму"
  • Звинувачення у фашистських тенденціях у зовнішній політиці росії після 1990-х роківОрганізатори:

Організатори:

Ярослав Грицак, Мартін Шульце Весель, Кай Штруве

Будь ласка, надішліть тези (до 300 слів) та коротке CV до 20 квітня 2025 року на адресу Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (cmh@ucu.edu.ua). Документи надсилати англійською мовою.

Організатори покривають витрати на проїзд і проживання учасників під час конференції. Через тривалу війну захід проходитиме у гібридному форматі: буде можливість участі наживо, а також в онлайн форматі.

Коли: 5–8 жовтня 2025 року

Місце проведення: Львів

Кінцевий термін подання: 20 квітня 2025 року

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.