Науковців запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни"

Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого при Українському Католицькому Університеті спільно з Мюнхенським університетом Людвіга-Максиміліана запрошують до участі у конференції "Політика нацистських обвинувачень: Радянський Союз і антирадянські націоналізми в період Холодної війни".

Про це інформує Україна Модерна.

Ключовим елементом російської пропаганди для виправдання нинішньої війни проти України є твердження, що Україною керує "нацистський режим". Цей мотив не є новим; його коріння сягає радянської епохи, коли подібні звинувачення висувалися проти "буржуазних націоналістів" інших народів СРСР, зокрема країн Балтії. Радянське керівництво стверджувало, що ці націоналісти співпрацювали з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а після її закінчення перейшли на службу до США та інших західних держав, продовжуючи боротьбу проти Радянського Союзу. Навіть ще до Другої світової війни антирадянські націоналісти, які прагнули незалежності, розглядалися як "фашистські" вороги СРСР.

Відповідно, східноєвропейські антирадянські групи представників діаспори на Заході опинилися в центрі цих звинувачень, особливо у 1960-х роках. Справді, багато з тих, хто був причетний до німецького окупаційного режиму в місцевих адміністраціях або поліцейських підрозділах, залишили окуповані території разом з німецькими військами і згодом, наприкінці війни, опинилися як "переміщені особи" у західних окупаційних зонах Німеччини

Однак радянські публікації та інші заходи не ставили собі завдання надати історичне пояснення складної теми колаборації з нацистською Німеччиною. Радше, вони створювали образ ворога для мобілізації проти прагнень незалежності в радянських республіках, відволікали увагу від злочинів радянського режиму та боролися з впливом антирадянських емігрантських груп як у СРСР, так і за його межами.

Запрошуємо науковців подати тези, що досліджують передумови теперішніх обвинувачень у "нацизмі" та їхній вплив у Радянському Союзі і за його межами. Конференція зосередиться на ситуації в Україні, але також розглядатиме інші відповідні приклади. Основний хронологічний фокус зосереджений на періоді Холодної війни, але також вітаються дослідження щодо використання подібних звинувачень від кінця Холодної війни до сьогодення.

Можливі теми, що представляють інтерес для конференції:

  • Радянський пропагандистський дискурс про "буржуазних націоналістів" – мотиви, етапи, контексти
  • Радянські судові процеси над імовірними злочинцями часів німецької окупації: між пропагандою та правосуддям
  • Радянська політика щодо національностей СРСР у діаспорі
  • Діяльність діаспорних націоналістичних груп щодо Радянського Союзу
  • Радянський Союз і дебати про злочини часів німецької окупації та Голокост на Заході
  • Радянське трактування сіонізму як "буржуазного націоналізму"
  • Звинувачення у фашистських тенденціях у зовнішній політиці росії після 1990-х роківОрганізатори:

Організатори:

Ярослав Грицак, Мартін Шульце Весель, Кай Штруве

Будь ласка, надішліть тези (до 300 слів) та коротке CV до 20 квітня 2025 року на адресу Центру сучасної історії імені Миколи Гаєвого (cmh@ucu.edu.ua). Документи надсилати англійською мовою.

Організатори покривають витрати на проїзд і проживання учасників під час конференції. Через тривалу війну захід проходитиме у гібридному форматі: буде можливість участі наживо, а також в онлайн форматі.

Коли: 5–8 жовтня 2025 року

Місце проведення: Львів

Кінцевий термін подання: 20 квітня 2025 року

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.