Ексгумації жертв Волинської трагедії в Пужниках розпочнуться 24 квітня

24 квітня в Пужниках на Тернопільщині розпочнеться ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії.

Про це пише Суспільне.

У селі Пужники на Тернопільщині працюватиме спільна польсько-українська група. Дозвіл на проведення ексгумаційних робіт українська сторона надала в січні 2025 року, відповідні документи отримав польський фонд "Свобода і демократія".

У Пужниках розгорнуть наметове містечко та привезуть необхідне обладнання для дослідження останків. Історичні документи свідчать, що у Пужниках загинули 79 людей. Однак, скільки саме останків у масовому похованні – не відомо. 

"Спершу ми вручну будемо знімати верхній шах ґрунту поблизу знайденого масового поховання товщиною приблизно 20 см, адже нам потрібно простежити контури цієї ями. Після цього будемо розчищати останки. Швидше за все, тіла були складені кількома шарами. Почергово будемо їх знімати, фотографуючи всі деталі, і вже далі з кістяками працюватимуть антропологи та генетики", – розповіла керівниця української команди, яка проводитиме ексгумацію, археологиня ТзОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" Аліна Харламова.

Розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Частину досліджень останків проводитимуть на місці. Далі роботу продовжать на території монастиря у Язлівці.

"Польські науковці відібрали зразки ДНК у родичів загиблих жителів Пужників. Також будуть відбирати ДНК у знайдених кістяків і в такий спосіб намагатимуться їх ідентифікувати", – пояснила Харламова.

Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.