Ексгумації жертв Волинської трагедії в Пужниках розпочнуться 24 квітня

24 квітня в Пужниках на Тернопільщині розпочнеться ексгумація тіл поляків, які загинули під час Волинської трагедії.

Про це пише Суспільне.

У селі Пужники на Тернопільщині працюватиме спільна польсько-українська група. Дозвіл на проведення ексгумаційних робіт українська сторона надала в січні 2025 року, відповідні документи отримав польський фонд "Свобода і демократія".

У Пужниках розгорнуть наметове містечко та привезуть необхідне обладнання для дослідження останків. Історичні документи свідчать, що у Пужниках загинули 79 людей. Однак, скільки саме останків у масовому похованні – не відомо. 

"Спершу ми вручну будемо знімати верхній шах ґрунту поблизу знайденого масового поховання товщиною приблизно 20 см, адже нам потрібно простежити контури цієї ями. Після цього будемо розчищати останки. Швидше за все, тіла були складені кількома шарами. Почергово будемо їх знімати, фотографуючи всі деталі, і вже далі з кістяками працюватимуть антропологи та генетики", – розповіла керівниця української команди, яка проводитиме ексгумацію, археологиня ТзОВ "Спеціалізована установа "Волинські старожитності" Аліна Харламова.

Розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Частину досліджень останків проводитимуть на місці. Далі роботу продовжать на території монастиря у Язлівці.

"Польські науковці відібрали зразки ДНК у родичів загиблих жителів Пужників. Також будуть відбирати ДНК у знайдених кістяків і в такий спосіб намагатимуться їх ідентифікувати", – пояснила Харламова.

Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. 

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.