Оголосили лавреатів відзнаки Симона Петлюри-2025

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів.

Про це повідомив співорганізатор заходу з нагородження Відзнакою Юрій Бондар на своїй фейсбук-сторінці, пише Читомо.

Цьогорічними лавреатами стали:

Бурда Славко — публіцист, редактор, громадський діяч, президент Українського культурно-просвітного товариства "Кобзар", організатор українського життя у Хорватії (Загреб, Хорватія);

Кочерга Микола — Президент Фундації Симона Петлюри (Чикаго, США);

Панченко Олександр — журналіст, дослідник, науковець. Автор і упорядник книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Полтава);

Череватий Сергій — журналіст, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", полковник ЗСУ;

Юрчишин Ярослав — громадський та політичний діяч, голова Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова, спікер Форуму Вільних Держав Постросії (Київ).

Урочисте нагородження лавреатів відбудеться 31 травня в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка "Журналістська весна" у Києві.

Відзнака Симона Петлюри — нагорода, яка відзначає діяльність журналістів, видавців, доброчинців за вагомий внесок у державотворення і захист України, високу професійну майстерність, сприяння розбудові української журналістики і держави. До Ради засновників відзнаки, яка визначає лавреатів, увійшли: Конфедерація журналістських організацій України, Меморіальний фонд Симона Петлюри з Чикаго та Міжнародний культурний центр "Сяйво". Вперше відзнаку вручили у 2021 році.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.