АНОНС: Лекція Олесі Ісаюк "Хто вбив братів Бандерів"

Національний музей "Тюрма на Лонцького" запрошує 18 травня на лекцію історикині Олесі Ісаюк "Хто вбив братів Бандерів".

Про це інформує НММ "Тюрма на Лонцького".

Брати Степана Бандери, Василь та Олександр, загинули у концтаборі Аушвіц у серпні 1942 року. Десять років опісля, у 1951-1952 роках, міліція комуністичної Польщі розпочала слідство проти ймовірного вбивці обох братів, Юзефа Краля. Одним з пунктів звинувачення було вбивство братів Бандерів.

Тривалий час вважалося, що обоє стали жертвою співв'язнів-поляків. Одначе раніше невідомі дослідникам документи слідчої справи проти ймовірного вбивці, Юзефа Краля, відкривають несподівані подробиці справи. І невідомі сторони протистояння Степана Бандери і верховодів Третього Рейху.

Про подробиці детективу розповість наукова співробітниця НММ "Тюрма на Лонцького" Олеся Ісаюк.

Коли: 18 травня, о 15.00

Де: НММ "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1)

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.