До Дня Києва Національний музей історії України презентує рідкісні артефакти

До Дня Києва Національний музей історії України презентує спеціальну мінівиставку, присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

7 червня 1896 року мешканець села Мишоловка, що нині є частиною Голосіївського району Києва, селянин Єфрем Терновий випадково натрапив на прихований скарб. Він знаходився у керамічній посудині, ймовірно, візантійській амфорі, яка, на жаль, не збереглася. Знайдені предмети були передані до археологічного музею при Університеті Святого Володимира та нині зберігаються в експозиції музею.

Скарб складається з 11 платіжних гривень, серед яких — рідкісні "чернігівські" гривні, що зустрічаються в давньоруських знахідках вкрай рідко та завжди окремо від інших типів платіжних гривень. Окрім того, у складі скарбу були 21 накладка від поясів, виготовлені, ймовірно, у Середній Азії чи Ірані. Орнаменти на них містять зображення людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха та квітки. Особливо цікавими є дві накладки з арабськими написами, виконаними куфічним почерком, які означають "благополуччя", "влада" та "успіх".

"Мишоловський скарб — унікальне історичне свідчення, яке дозволяє нам глибше зрозуміти економічні та культурні зв'язки Київської Русі. Чернігівські гривні, знайдені в ньому, підтверджують складну систему грошового обігу та торгівлю з різними регіонами. Особливу увагу привертають поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії. Їхні орнаменти та написи арабською мовою свідчать про міжнародну взаємодію та престижність таких виробів у Київській Русі. Ця знахідка є не лише історичним артефактом, але й ключем до розуміння тогочасної політичної та торгівельної географії", — розповідає куратор виставки, завідувач сектору каталогізації та моніторингу музею Максим Левада.

За історичними даними, скарб був прихований у кінці XI — на початку XII століття. Місце його знаходження — територія сучасної Мишоловки — розташоване між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаївським археологічним комплексом.

Побачити мінівиставку можна з 25 травня 2025 року в Національному музеї історії України.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.