До Дня Києва Національний музей історії України презентує рідкісні артефакти

До Дня Києва Національний музей історії України презентує спеціальну мінівиставку, присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці.

Про це повідомили в Національному музеї історії України.

7 червня 1896 року мешканець села Мишоловка, що нині є частиною Голосіївського району Києва, селянин Єфрем Терновий випадково натрапив на прихований скарб. Він знаходився у керамічній посудині, ймовірно, візантійській амфорі, яка, на жаль, не збереглася. Знайдені предмети були передані до археологічного музею при Університеті Святого Володимира та нині зберігаються в експозиції музею.

Скарб складається з 11 платіжних гривень, серед яких — рідкісні "чернігівські" гривні, що зустрічаються в давньоруських знахідках вкрай рідко та завжди окремо від інших типів платіжних гривень. Окрім того, у складі скарбу були 21 накладка від поясів, виготовлені, ймовірно, у Середній Азії чи Ірані. Орнаменти на них містять зображення людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха та квітки. Особливо цікавими є дві накладки з арабськими написами, виконаними куфічним почерком, які означають "благополуччя", "влада" та "успіх".

"Мишоловський скарб — унікальне історичне свідчення, яке дозволяє нам глибше зрозуміти економічні та культурні зв'язки Київської Русі. Чернігівські гривні, знайдені в ньому, підтверджують складну систему грошового обігу та торгівлю з різними регіонами. Особливу увагу привертають поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії. Їхні орнаменти та написи арабською мовою свідчать про міжнародну взаємодію та престижність таких виробів у Київській Русі. Ця знахідка є не лише історичним артефактом, але й ключем до розуміння тогочасної політичної та торгівельної географії", — розповідає куратор виставки, завідувач сектору каталогізації та моніторингу музею Максим Левада.

За історичними даними, скарб був прихований у кінці XI — на початку XII століття. Місце його знаходження — територія сучасної Мишоловки — розташоване між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаївським археологічним комплексом.

Побачити мінівиставку можна з 25 травня 2025 року в Національному музеї історії України.

 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.