У Харкові заснували стипендію імені історика та захисника України Едуарда Зуба

На підтримку молодих дослідників-популяризаторів історії України у Харкові започаткували Стипендію імені Едуарда Зуба — історика, публіциста, співробітника Українського інституту національної пам’яті.

Новини щодо стипендії та умов конкурсу на її отримання публікуватимуться на сторінці у Facebook.

Стипендія покликана підтримати та заохотити молодих дослідників та популяризаторів історії України. На стипендію можуть претендувати молоді дослідники, які спеціалізуються на темах:

- історія Харкова;

- репресивна політика комуністичного тоталітарного режиму;

- Українська революція 1917-1921 років з акцентом на локальному вимірі;

- церковно-релігійне життя в Україні за часів комуністичного тоталітарного режиму.

Про старт і умови конкурсу повідомлять на пресконференції з нагоди заснування Стипендії імені Едуарда Зуба, яка відбудеться 10 червня о 12 годині у Харківському Медіа Хабі.

Засновниками Стипендії є Олександра і Іван Зуби. За участі Українського інституту національної пам'яті, благодійної організації "Благодійний фонд родини Алчевських-Бекетових" та Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна.

Едуард Зуб — харківський історик, який після початку повномасштабної війни став на захист України, спочатку у складі "Фрайкору", потім 93 окремої штурмової бригади. 14 листопада 2022 зник безвісти на Донеччині.

 

Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.