У Харкові заснували стипендію імені історика та захисника України Едуарда Зуба

На підтримку молодих дослідників-популяризаторів історії України у Харкові започаткували Стипендію імені Едуарда Зуба — історика, публіциста, співробітника Українського інституту національної пам’яті.

Новини щодо стипендії та умов конкурсу на її отримання публікуватимуться на сторінці у Facebook.

Стипендія покликана підтримати та заохотити молодих дослідників та популяризаторів історії України. На стипендію можуть претендувати молоді дослідники, які спеціалізуються на темах:

- історія Харкова;

- репресивна політика комуністичного тоталітарного режиму;

- Українська революція 1917-1921 років з акцентом на локальному вимірі;

- церковно-релігійне життя в Україні за часів комуністичного тоталітарного режиму.

Про старт і умови конкурсу повідомлять на пресконференції з нагоди заснування Стипендії імені Едуарда Зуба, яка відбудеться 10 червня о 12 годині у Харківському Медіа Хабі.

Засновниками Стипендії є Олександра і Іван Зуби. За участі Українського інституту національної пам'яті, благодійної організації "Благодійний фонд родини Алчевських-Бекетових" та Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна.

Едуард Зуб — харківський історик, який після початку повномасштабної війни став на захист України, спочатку у складі "Фрайкору", потім 93 окремої штурмової бригади. 14 листопада 2022 зник безвісти на Донеччині.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.