Лауреатом Премії імені Івана Виговського став історик Андрій Руккас

Цьогорічним лауреатом престижної нагороди Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету став історик Андрій Руккас.

Про це пише polskieradio.pl.

21 травня відбулася церемонія вручення Премії імені Івана Виговського – престижної нагороди, заснованої у 2014 році  Інститутом східних студій Варшавського університету, яка присуджується видатним українським науковцям за внесок у розвиток наукової співпраці між Польщею та Україною. 

Премія імені Івана Виговського функціонує під патронатом Президента Польщі. Комісія з присудження премії, до складу якої входять представники вищих навчальних закладів Польщі, присуджує відзнаку особам з винятковими академічними досягненнями та відданістю польсько-українській співпраці. 

Лауреат премії імені Івана Виговського отримує можливість річного наукового перебування в шести польських університетах, які він послідовно відвідує. Там він може читати лекції на теми, пов'язані з історією або сучасністю України та регіону, польсько-українськими відносинами, а також здійснювати власну архівну та науково-дослідницьку роботу.

Андрій Руккас  — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.