АНОНС: Дискусія "Імперії й (пост)колоніальні голоси: проблема перекладу"

Дискусія "Імперії й (пост)колоніальні голоси: проблема перекладу" відбудеться 30 травня в рамках XIII Книжкового Арсеналу.

Чому Захід не розуміє Україну й дивиться на нас через хибну оптику? Чому Захід не бачить ключову причину російської агресії - російський імперіалізм? Чому українці не розуміють схожості історичних доль всіх поневолених народів імперії? Що з цим робити? Цю проблему розглянуть з історичної, мистецької, політичної, дипломатичної, психологічної точок зору.

Учасники й учасниці дискусії:

Олена Апчел, режисерка, театрознавиця, військовослужбовиця Національної гвардії України;

Ганна Гопко, Мережа захисту національних інтересів ANTS;

Сирєсь Боляєнь, Інязор (головний старійшина) народу Ерзя, поет, перекладач;

Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України;

Ольга Духніч, соціальна психологиня, Інститут Фронтиру.

Модератор Валерій Пекар, голова правління ГО Деколонізація.

Місце проведення - Авторська сцена (праворуч від центрального входу до будівлі).

Для відвідування потрібен квиток на Книжковий Арсенал.

 

Теми

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.