АНОНС: Дискусія "Імперії й (пост)колоніальні голоси: проблема перекладу"

Дискусія "Імперії й (пост)колоніальні голоси: проблема перекладу" відбудеться 30 травня в рамках XIII Книжкового Арсеналу.

Чому Захід не розуміє Україну й дивиться на нас через хибну оптику? Чому Захід не бачить ключову причину російської агресії - російський імперіалізм? Чому українці не розуміють схожості історичних доль всіх поневолених народів імперії? Що з цим робити? Цю проблему розглянуть з історичної, мистецької, політичної, дипломатичної, психологічної точок зору.

Учасники й учасниці дискусії:

Олена Апчел, режисерка, театрознавиця, військовослужбовиця Національної гвардії України;

Ганна Гопко, Мережа захисту національних інтересів ANTS;

Сирєсь Боляєнь, Інязор (головний старійшина) народу Ерзя, поет, перекладач;

Георгій Тихий, речник Міністерства закордонних справ України;

Ольга Духніч, соціальна психологиня, Інститут Фронтиру.

Модератор Валерій Пекар, голова правління ГО Деколонізація.

Місце проведення - Авторська сцена (праворуч від центрального входу до будівлі).

Для відвідування потрібен квиток на Книжковий Арсенал.

 

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.