АНОНС: Презентація двотомника "Спогади" Надії Суровцової

У рамках XIII Книжкового Арсеналу видавництво "Комора" проведе презентацію двотомника "Спогади" Надії Суровцової.

Надія Суровцова (1896–1985) — українська громадська діячка, дипломатка, історикиня, публіцистка, перекладачка, яка стала жертвою радянського режиму і провела у тюрмах, таборах і на засланні майже тридцять років. Її майстерно написані "Спогади" — один із найважливіших монументальних документів доби, що унаочнюють успіхи та поразки України й водночас викривають злочини комунізму.

"Вперше спогади Надії Суровцової я читала в "перестройочному" щорічнику "Наука і культура", десь рр. 35 тому. То була епоха (старше покоління пам'ятає!) "Детей Арбата" - відкриття посполитим совковим читацтвом "Гулагівської" літератури, включно з уперше опублікованим в СРСР славетним "Архіпелагом" Солженіцина, де вперше і з'явилося друком, після десятиліть заборони, ім'я Надії Суровцової", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Оксана Забужко.

У першому томі "Спогадів" вміщена перша частина мемуарів, у яких Надія Суровцова розповідає про своє дитинство в Києві та Умані, навчання в Петербурзі, участь в Українській революції, життя на еміграції та в радянській Україні — до першого арешту в 1927 році. У другому томі "Спогадів" вміщена друга частина мемуарів, де описується гулагівська епопея Надії Суровцової.

"Ніхто наочніше за неї не показав (не "не пояснив", а НЕ ПОКАЗАВ, різниця засаднича!), чому програла - не могла не програти! - Центральна Рада. Чому Скоропадський, попри всю свою добру волю і державницьку (куди більше, ніж у наївних "просвітян" із Центральної Ради!) настанову, так і не зміг побудувати української держави. І чому більшовики зрештою взяли гору - хай обманом, але точно поціляючи в реально найслабші місця противника...", - зазначила Оксана Забужко.

Двотомник Спогади Надії Суровцової виданий за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Учасниці: Оксана Забужко, Оксана Юркова, модерує Дарка Гірна.

Коли: 30 травня, 14:30-15:30

Де: Авторська сцена

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.