Парламент Нідерландів визнав геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Нижня палата парламенту Нідерландів підтримала клопотання, в якому депортація кримських татар у 1944 році Радянським Союзом визнається геноцидом.

Про це йдеться на сайт парламенту Нідерландів.

У клопотанні депутата Палати представників Нідерландів Дерка Бойсвіка зазначається, що "різні країни визнали масове виселення кримських татар у 1944 році Радянським Союзом геноцидом". Також вказується, що з моменту окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув'язнені, зазнали тортур або зникли безвісти, чим "Росія, найімовірніше, продовжила політику геноциду кримських татар".

"Палата представників "висловлює свою позицію щодо визнання масової депортації кримських татар у 1944 році за сучасними стандартами геноцидом та засуджує її", а також просить уряд визначити, чи можна визнати геноцид кримських татар", - йдеться у клопотанні.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав рішення нижньої палати парламенту Нідерландів, назвавши його "потужним жестом солідарності з кримськотатарським народом, який досі зазнає переслідувань".

"Я дякую Нідерландам за те, що вони стали сьомою країною за межами України, яка визнала цей злочин геноцидом, і закликаю всі інші країни зробити те саме. Це правильний крок", – наголосив Сибіга у соцмережі Х.

Раніше депортацію кримських татар визнали геноцидом парламенти в країнах Балтії, Канаді, Польщі та Чехії.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.