Парламент Нідерландів визнав геноцидом депортацію кримських татар 1944 року

Нижня палата парламенту Нідерландів підтримала клопотання, в якому депортація кримських татар у 1944 році Радянським Союзом визнається геноцидом.

Про це йдеться на сайт парламенту Нідерландів.

У клопотанні депутата Палати представників Нідерландів Дерка Бойсвіка зазначається, що "різні країни визнали масове виселення кримських татар у 1944 році Радянським Союзом геноцидом". Також вказується, що з моменту окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув'язнені, зазнали тортур або зникли безвісти, чим "Росія, найімовірніше, продовжила політику геноциду кримських татар".

"Палата представників "висловлює свою позицію щодо визнання масової депортації кримських татар у 1944 році за сучасними стандартами геноцидом та засуджує її", а також просить уряд визначити, чи можна визнати геноцид кримських татар", - йдеться у клопотанні.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав рішення нижньої палати парламенту Нідерландів, назвавши його "потужним жестом солідарності з кримськотатарським народом, який досі зазнає переслідувань".

"Я дякую Нідерландам за те, що вони стали сьомою країною за межами України, яка визнала цей злочин геноцидом, і закликаю всі інші країни зробити те саме. Це правильний крок", – наголосив Сибіга у соцмережі Х.

Раніше депортацію кримських татар визнали геноцидом парламенти в країнах Балтії, Канаді, Польщі та Чехії.

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.