У Польщі 11 липня відзначатимуть день пам'яті жертв Волинської трагедії

11 липня відзначатимуть Національний день пам'яті поляків – "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої".

Про це йдеться у заяві Cейму Республіки Польща.

У законі зазначено, що "у 1939-1946 роках українські націоналісти зі Східних кресів Другої Польської Республіки та нинішніх Люблінського та Підкарпатського воєводств скоїли злочин геноциду проти польського населення".

"Вони вбили понад сто тисяч поляків, переважно селян, знищили їхнє майно та спричинили вигнання сотень тисяч поляків зі східних прикордонних земель Другої Речі Посполитої", – йдеться у повідомленні.

Згідно з польським документом, "апогей цього злочину припав на липень 1943 року, а символічною датою геноциду поляків від рук українських націоналістів є 11 липня 1943 року, коли поляки були вбиті у близько ста селах".

"Мучеництво за приналежність до польської нації заслуговує на те, щоб пам'ять про нього була вшанована у вигляді дня, який щорічно відзначається польською державою і в який буде віддано данину пам'яті жертвам", – наголосили у Сеймі.

Під час голосування за нове державне свято лише один депутат утримався, решта підтримали закон. Міністерка довкілля Польщі Пауліна Хеннінг-Кльоска сказала, що це рішення ніяк не вплине на польсько-українські відносини: "Я переконана, що Україна знає, де місце Польщі у її підтримці, а історичні питання мають роз'яснювати історики. Однак жертви завжди є жертвами. Ми маємо право вшанувати їхню пам'ять та підтримувати їхні родини".

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.