Парламент деколонізував 184 населені пункти

5 червня, Верховна Рада підтримала перейменування ще 184 населених пунктів в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради.

Парламент України на пленарному засіданні 5 червня 2025 року прийняв в цілому проекти постанов Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови" та "Про перейменування окремих населених пунктів".

Перелік перейменованих населених пунктів

Постановою №13259 перейменували 19 населених пунктів за загальною процедурою.

У Волинській області:

  • село Петрове Володимирського району на село Цуцнів.

У Дніпропетровській області:

  • селище Хорошеве Синельниківського району на селище Привільне.

У Закарпатській області:

  • село Тисалово Тячівського району на село Тисолово.

В Івано-Франківській області:

  • село Церковна Калуського району на село Церківна;
  • село Воскресинці Коломийського району на село Воскресінці;
  • село Троїця Коломийського району на село Трійця;
  • село Вороненко Надвірнянського району на село Вороненка.

У Львівській області:

  • село Милошевичі Львівського району на село Милошовичі;
  • селище Рудне Львівського району на селище Рудно;
  • село Кавське Стрийського району на село Кавсько;
  • село Лозино Яворівського району на село Лозина.

В Одеській області:

  • селище Новохолмське Болградського району на селище Аліяга;
  • село Холмське Болградського району на село Селіогло.

У Тернопільській області:

  • село Саджівка Чортківського району на село Саджівки.

У Харківській області:

  • село Мар'їне Богодухівської міської територіальної громади Богодухівського району на село Затишне;
  • село Новоселівка Богодухівської міської територіальної громади Богодухівського району на село Заозерне;
  • село Коропове Чугуївського району на село Коробів Хутір;
  • село Островерхівка Чугуївського району на село Гостроверхівка.

У Хмельницькій області:

  • село Мала Щурка Кам'янець-Подільського району на село Мала Шурка.

Постановою №11363 перейменували 165 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.

У Дніпропетровській області:

  • село Юр'ївка Дніпровського району на село Юріївка;
  • село Зелена Роща Синельниківського району на село Щасливе;
  • село Новий Посьолок Синельниківського району на село Мирне;
  • селище Жемчужне Павлоградського району на селище Ясне.

У Донецькій області:

  • село Юр'ївка Бахмутського району на село Юріївка;
  • село Гусельщикове Кальміуського району на село Гусельникове;
  • село Тавричеське Кальміуського району на село Таврійське;
  • село Юр'ївка Маріупольського району на село Юріївка;
  • село Побєда Покровського району на село Перемога.

У Запорізькій області:

  • село Вячеславка Бердянського району на село В'ячеславка;
  • селище Новотавричеське Запорізького району на селище Новотаврійське;
  • село Юльївка Запорізького району на село Юліївка;
  • село Добровольчеське Мелітопольського району на село Добровольче;
  • село Юр'ївка Мелітопольського району на село Юріївка.

У Київській області:

  • село Каменка Вишгородського району на село Кам'янка.

У Кіровоградській області:

  • село Надеждівка Голованівського району на село Надіївка;
  • село Майське Кропивницького району на село Гайок;
  • селище Южне Кропивницького району на селище Гаї;
  • село Юр'ївка Кропивницького району на село Юріївка;
  • село Юр'ївка Ганнівської сільської територіальної громади Новоукраїнського району на село Юріївка;
  • село Юр'ївка Добровеличківської селищної територіальної громади Новоукраїнського району на село Юріївка.

У Луганській області:

  • село Уткине Алчевського району на село Утчине;
  • селище Чорнухине Алчевського району на селище Чорнушине;
  • селище Юр'ївка Алчевського району на селище Юріївка;
  • місто Сорокине Довжанського району на місто Сорочине;
  • село Коробкине Довжанського району на село Коробчине;
  • село Уткине Довжанського району на село Утчине;
  • село Мала Юр'ївка Луганського району на село Мала Юріївка;
  • селище Новосімейкіне Луганського району на селище Новосімейчине;
  • село Придорожне Луганського району на село Придорожнє;
  • селище Сімейкине Луганського району на селище Сімейчине;
  • селище Єсаулівка Ровеньківського району на селище Осавулівка;
  • село Гречишкине Щастинського району на село Гречищине;
  • село Денежникове Щастинського району на село Петропавлівське;
  • село Лопаскине Щастинського району на село Лопащине;
  • селище Побєда Щастинського району на селище Перемога.

У Миколаївській області:

  • село Юр'ївка Вознесенського району на село Юріївка;
  • село Гур'ївка Миколаївського району на село Гуріївка;
  • село Новоюр'ївка Миколаївського району на село Новоюріївка;
  • село Синюхин Брід Первомайського району на село Синюшин Брід.

В Одеській області:

  • село Юр'ївка Болградського району на село Юріївка;
  • село Яновка Подільського району на село Янівка;
  • село Ольгинове Роздільнянського району на село Ольжинове.

У Полтавській області:

  • село Юр'ївка Миргородського району на село Юріївка.

У Сумській області:

  • село Бунякине Конотопського району на село Бунячине;
  • село Гречкине Конотопського району на село Гречки;
  • село Грибаньове Конотопського району на село Грибанів;
  • село Жабкине Конотопського району на село Жабчине;
  • село Лебедєве Конотопського району на село Лебеді;
  • село Папкине Конотопського району на село Папчине;
  • село Сімейкине Конотопського району на село Сімейчине;
  • село Новопостроєне Охтирського району на село Новозбудоване;
  • село П'яткине Охтирського району на село П'ятчине;
  • село Пашкине Сумського району на село Пащине;
  • село Горькове Роменського району на село Горкове;
  • село Ємадикине Шосткинського району на село Ємадичине;
  • село Марчихина Буда Шосткинського району на село Марчишина Буда;
  • село Сорокине Шосткинського району на село Сорочине.

У Харківській області:

  • село Шигимагине Богодухівського району на село Шигимажине;
  • село Синичено Ізюмського району на село Синичине;
  • село Анискине Куп'янського району на село Анищине;
  • село Івашкине Куп'янського району на село Іващине;
  • село Курочкине Куп'янського району на село Куроччине;
  • село Юр'ївка Куп'янського району на село Юріївка;
  • село Мечнікове Куп'янського району на село Мечникове;
  • село Валер'яновка Лозівського району на село Валер'янівка;
  • село Морокине Лозівського району на село Морочине;
  • село Котляри Харківського району на село Котлярі;
  • село Дегтярне Чугуївського району на село Дігтярне;
  • село Рибалкине Чугуївського району на село Рибалчине.

У Херсонській області:

  • село Муравейник Генічеського району на село Мурашник;
  • село Чайкине Херсонського району на село Чайчине.

У Хмельницькій області:

  • село Анютине Хмельницького району на село Ганнусине.

У Черкаській області:

  • село Ганжалівка Звенигородського району на село Ґанджалівка;
  • село Іскрене Звенигородського району на село Іскрине;
  • село Дзензелівка Уманського району на село Дзендзелівка.

У Чернігівській області:

  • село Березова Роща Корюківського району на село Березовий Гай;
  • село Крестопівщина Корюківського району на село Хрестопівщина;
  • село Ковальове Ніжинського району на село Ковалеве;
  • село Травкине Ніжинського району на село Травчине;
  • село Восточне Новгород-Сіверського району на село Іванків;
  • селище Зелена Роща Новгород-Сіверського району на селище Зелена Діброва;
  • село Роща Новгород-Сіверського району на село Бір.
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.