Презентували сторінку про відбудову Музею Романа Шухевича у Білогорщі

У соцмережі Фейсбук запустили офіційну сторінку, присвячену відбудові Меморіального музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на околиці Львова.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Музею Шухевича. Відбудова.

Сторінка буде головним інформаційним майданчиком: тут публікуватимуть новини, архівні історії, події, перебіг збору коштів та фото з процесу реконструкції.

Меморіальний музей Романа Шухевича у Білогорщі – це місце памʼяті про Головного командира УПА, людини, яка віддала своє життя за незалежність України. Саме у цьому будинку Шухевич провів останні роки життя й загинув 5 березня 1950 року під час бою з радянськими спецслужбами, які полювали на нього понад 5 років. Та могили генерал-хорунжого не існує, бо, за переказами, його тіло було спалено аж на Хмельниччині, у лісі біля села Гуків.

У ніч на 1 січня 2024 року внаслідок атаки російських дронів-камікадзе типу "Шахед" музей було повністю знищено пожежею. Вогонь зруйнував унікальну історичну споруду. На щастя, близько 600 цінних експонатів були заздалегідь евакуйовані та нині перебувають у безпеці.

 
Зруйнований Меморіальний музей Романа Шухевича у Білогорщі 

У лютому 2024 року було проведено Всеукраїнський архітектурний конкурс, переможцем якого стала команда архітектора Андрія Лесюка Guess Line Architects.

У грудні 2024 року КП "Львівське міжміське БТІ" підписано меморандум про співпрацю з ГО "Новий музей", яка стала ключовим партнером відбудови. Проєкт реалізовують: Львівська міська рада, ГО "Новий музей", команда архітекторів Guess Line Architects та Львівський історичний музей.

"Ми мріємо не лише відновити пам'ятку, а й створити живий освітньо-культурний простір, відкритий для просвітницької діяльності і покликаний надихати, навчати та обʼєднувати. А також ми залучаємо благодійників, громаду, меценатів і всіх небайдужих. Мета збору – 40 мільйонів гривень", - йдеться на Фейсбук-сторінці Музею Шухевича. Відбудова.

 
Проєкт відновленого Меморіального музею Романа Шухевича у Білогорщі 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.