У Полтаві встановлять барельєф на честь першого міністра освіти УНР Івана Стешенка

У Полтаві увічнять пам'ять уродженця мвста, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка.

Про це повідомили в представництві УІНП у Полтаві.

Таку пропозицію на розгляд міської влади торік внесли представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгар, доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, а також краєзнавець і письменник, автор книги "Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування", лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко. 

"Стешенко зробив фантастичний внесок в українізацію освіти в УНР, системно дбав про відкриття україномовних шкіл, гімназій, народних університетів. Більшовицькі терористи вбили його саме за українську мову. Важливо, що міська влада усвідомлює важливість постаті Івана Стешенка та йде шляхом підтримки ініціатив УІНП, краєзнавців та громадськості, щоб пам'ять про видатного полтавця була збережена в його рідному місті", — сказав Олег Пустовгар.

Учасники засідання затвердили ескіз і місце встановлення меморіальної дошки барельєфного типу. Її запланували розмістити на фасаді наукового ліцею №3 по вул. В'ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій із 1882-го по 1892 роки навчався Іван Стешенко. Кошти на виготовлення барельєфу на пошану діячів УНР виділені на останній сесії Полтавської міської ради.

Працюватиме над створенням барельєфу полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов — автор багатьох пам'ятників і пам'ятних знаків у Полтаві.

 

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".