До річниці звільнення Криму від більшовиків представили інтерактивну мапу просування армії УНР

Аналітичний OSINT-проєкт Deep State спільно з платформою Культурні Сили представили інтерактивну мапу, присвячену звільненню Криму від більшовиків у квітні 1918 року силами армії УНР під проводом полковника Петра Болбочана.

У карту Deep State інтегровано події кінця квітня 1918 року. Користувачі можуть переглядати перебіг операції по днях, стежити за маршрутом просування Запорізького корпусу, а також ознайомитися з архівними картами й посиланнями на першоджерела. Це дозволяє переосмислити національну історію через призму успіхів, а не лише трагедій. 

"Зараз ми знову на історичному переломі, який вимагає переосмислення історії. Замість жертовної нарації минулого, як шерегу окупацій і геноцидів, культура пам'яті воюючої країни повинна будуватись у форматі історії боротьби. Умовно, ми маємо пам'ятати не тільки подвиг героїв Крут, але й те, що та війна - перша радянсько-українська - закінчилась перемогою України, створенням санітарних зон на Курщині та Вороніжчині, підняттям українських стягів над Білгородом, Таганрогом і Ростовом. І те, що кремлівська "руzzкая вєсна" 2014-го - це бліда копія "Української весни" 1918-го, із рішучим проривом Запорізького корпусу армії УНР на Донбас і в Крим. Меморіалізації заслуговують і автори цих перемог - Олександр Натієв, Костянтин Прісовський і Петро Болбочан", - вважає учасник Культурних сил, к.і.н. Іван Дерейко

Петро Болбочан – ключова постать Визвольних змагань 1917-1921 років. Професійний військовик, учасник Першої світової війни, кавалер орденів св. Анни та св. Станіслава, активний діяч руху з українізації російської армії, він був також одним із найуспішніших полководців Української Народної Республіки доби Центральної Ради. Вершиною його воєнного мистецтва, а заразом й однією з найбільших перемог армії УНР стала Кримська операція у квітні 1918 року. У союзі із кайзерівською армією та кримськотатарськими повстанцями Болбочан першим визволив Сімферополь від більшовиків, що узурпували там владу, та спричинився до підняття Чорноморським флотом українських прапорів. До приєднання Криму до України залишався один крок – і немає жодної вини українських солдат, що його не було зроблено. Між володінням Кримом і союзом із Німеччиною український уряд обрав останнє.

"Навіть в білогвардійський мемуарній літературі, тобто в середовищі, яке було ворожим до української незалежності, є згадки про те, як у Феодосії та Керчі, очікуючи українські війська, місцеве населення виходило на вулиці з прапорами та портретами Тараса Шевченка. А у Севастополі була сильна українська громада і там теж чекали на українців, і саме тому 29 квітня 1918 року там відбулося підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту" – пояснює історик, к.і.н. Сергій Громенко, автор дослідження "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року".

Карта Deep State – це інтерактивна мапа війни в Україні, яка в режимі майже реального часу показує зміну лінії фронту та контроль над територіями. Вона створена на основі відкритих даних, OSINT-джерел і перевірених аналітичних звітів.

Культурні Сили – платформа, яка об'єднує військовослужбовців творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. Вона розвиває воїнську культуру, посилює морально-психологічну підтримку військових і родин загиблих, впроваджує культурну дипломатію та інформаційний спротив через інструменти культури. 

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.