Міністерка освіти Польщі вимагає перегляду українських підручників з історії через Волинь

Міністерка освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до міністра освіти України Оксена Лісового з офіційним листом.

Про це повідомляють польські ЗМІ. 

Барбара Новацька висловила занепокоєння описом подій Волинської трагедії в українських шкільних підручниках. Зокрема, йдеться про підручник "Історія України" для 10 класу, виданий у 2023 році. У ньому зазначено, що загострення українсько-польських відносин у роки Другої світової війни було спричинене "масовими вбивствами українців, скоєними Армією Крайовою": 

"Активісти УПА вважали ворогами українських комуністів, нацистів і поляків. Причиною загострення польсько-українських відносин стало масове вбивство українців Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої прагнуло повернення до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали мешканці Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, внаслідок якої гинули не лише солдати, але й мирні жителі, тривала до 1947 року".

Міністерка вважає, що така інтерпретація подій не відповідає сучасному стану польсько-українських відносин: "Необхідно вжити невідкладних заходів, зокрема перегляду інших підручників та підготовки нових, які відповідатимуть нинішньому стану польсько-українських відносин", — наголосила Новацька. 

Барбара Новацька запропонувала змінити правила роботи двосторонньої Польсько-української комісії експертів з удосконалення шкільних підручників з історії та географії, щоб обидві сторони мали змогу подавати підручники на рецензію.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.