Історики організують благодійну лекцію, щоб зібрати кошти на впорядкування могили репресованого науковця Миколи Левченка

Історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко організують благодійну лекцію про репресованого науковця Миколу Левченка, щоб зібрати кошти на впорядкування його поховання.

Про це повідомив історик Едуард Андрющенко.

Український історик Микола Левченко наклав на себе руки у січні 1935 року, повернувшись із концтабору з Біломорканалу. Його знали ще й як названого сина та секретаря Агатангела Кримського. Донедавна дослідники не знали, де покоїться прах Миколи Левченка.

"Лише кілька тижнів тому добра людина показала могилу історика на Солом'янському кладовищі в Києві. Варто віддати шану репресованому українському науковцю, впорядкувавши його поховання. Треба замінити хрест та полагодити огорожу", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Едуард Андрющенко

За попередніми підрахунками впорядкування могили коштуватиме 15 тисяч гривень. Щоб зібрати необхідну суму історикиня Оксана Юркова та історик Едуард Андрющенко організують благодійну лекцію про репресованого науковця Миколу Левченка, навколоакадемічну "тусовку" тих часів та їхні непрості відносини з чекістами.

Лекція відбудеться 10 серпня о 16:00 в Kyiv Media Hub (вул. Лютеранська, 13б, метро "Хрещатик"). 

Вхід вільний, під час лекції можна задонатити будь-яку комфортну для вас суму.

Також долучитись до відновлення могили Миколи Левченка можна задонативши на банку. Або ж надіслати кошти на картку 4441 1111 2709 4450.

 
Микола Левченко
з фондів Інституту рукопису НБУВ ім. Вернадського

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.