Історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер стануть почесними докторами Оксфорду

Історики Сергій Плохій та Тімоті Снайдер отримають почесні докторські ступені в Оксфордському університеті.

Про це йдеться на сайті Оксфордського університету.

Почесні докторські ступені також отримають дама Джасінда Ардерн, лорд Мелвін Брегг, Клайв Майрі, професор Колм Тойбін, сер Мо Фараху, професор Роберт С. Лангер та професор Ервін Нехер.

"Я радий бути серед справді видатних людей, яких цього року відзначив Оксфордський університет, колиска західної вищої освіти. Щиро дякую всім, хто брав участь у процесі номінування", –  написав у Facebook Сергій Плохій.

Церемонія нагородження Encaenia відбудеться 25 червня. Реєстрація квитків для студентів, викладачів та випускників Оксфорду відкриється 6 травня.

Сергій Плохій — професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Член Українського ПЕН. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи, зокрема "Брама Європи", "Ядерне безумство", "Атоми і попіл".

Тімоті Снайдер — американський дослідник історії Центрально-Східної Європи, України, СРСР та Голокосту. Він очолить кафедру сучасної європейської історії в Торонтському університеті, створену за підтримки Фонду Темерті, та є постійним членом Інституту гуманітарних наук у Відні. Снайдер — автор понад 20 книжок, виданих у 40 країнах світу.

 

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.