Історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер стануть почесними докторами Оксфорду

Історики Сергій Плохій та Тімоті Снайдер отримають почесні докторські ступені в Оксфордському університеті.

Про це йдеться на сайті Оксфордського університету.

Почесні докторські ступені також отримають дама Джасінда Ардерн, лорд Мелвін Брегг, Клайв Майрі, професор Колм Тойбін, сер Мо Фараху, професор Роберт С. Лангер та професор Ервін Нехер.

"Я радий бути серед справді видатних людей, яких цього року відзначив Оксфордський університет, колиска західної вищої освіти. Щиро дякую всім, хто брав участь у процесі номінування", –  написав у Facebook Сергій Плохій.

Церемонія нагородження Encaenia відбудеться 25 червня. Реєстрація квитків для студентів, викладачів та випускників Оксфорду відкриється 6 травня.

Сергій Плохій — професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Член Українського ПЕН. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи, зокрема "Брама Європи", "Ядерне безумство", "Атоми і попіл".

Тімоті Снайдер — американський дослідник історії Центрально-Східної Європи, України, СРСР та Голокосту. Він очолить кафедру сучасної європейської історії в Торонтському університеті, створену за підтримки Фонду Темерті, та є постійним членом Інституту гуманітарних наук у Відні. Снайдер — автор понад 20 книжок, виданих у 40 країнах світу.

 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.