Історики Сергій Плохій і Тімоті Снайдер стануть почесними докторами Оксфорду

Історики Сергій Плохій та Тімоті Снайдер отримають почесні докторські ступені в Оксфордському університеті.

Про це йдеться на сайті Оксфордського університету.

Почесні докторські ступені також отримають дама Джасінда Ардерн, лорд Мелвін Брегг, Клайв Майрі, професор Колм Тойбін, сер Мо Фараху, професор Роберт С. Лангер та професор Ервін Нехер.

"Я радий бути серед справді видатних людей, яких цього року відзначив Оксфордський університет, колиска західної вищої освіти. Щиро дякую всім, хто брав участь у процесі номінування", –  написав у Facebook Сергій Плохій.

Церемонія нагородження Encaenia відбудеться 25 червня. Реєстрація квитків для студентів, викладачів та випускників Оксфорду відкриється 6 травня.

Сергій Плохій — професор української історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Член Українського ПЕН. Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи, зокрема "Брама Європи", "Ядерне безумство", "Атоми і попіл".

Тімоті Снайдер — американський дослідник історії Центрально-Східної Європи, України, СРСР та Голокосту. Він очолить кафедру сучасної європейської історії в Торонтському університеті, створену за підтримки Фонду Темерті, та є постійним членом Інституту гуманітарних наук у Відні. Снайдер — автор понад 20 книжок, виданих у 40 країнах світу.

 

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.