Вперше бригада ЗСУ отримала імʼя героя Української Повстанської Армії

31 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України присвоїли почесне найменування "імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького".

Відповідний указ №488/2025 розміщено на сайті глави держави.

Почесну стрічку з новим найменуванням президент України вручив командиру бригади Сергію Смоляку під час урочистих заходів з нагоди Дня Української Державності.

"Маємо за честь носити ім'я видатного українського військового діяча, який присвятив своє життя святій справі боротьби за незалежність України. Служимо українському народові!", - йдеться в заяві бригади.

Леонід Ступницький - визначний український військовий діяч часів Української революції та Другої світової війни. Народився на Житомирщині, здобув агрономічну освіту в Києві. Служив офіцером у Російській імператорській армії під час Першої світової війни.

У 1917-1921 роках Ступницький служив у лавах Армії УНР. Брав участь у Першому та Другому Зимових походах, командував кінним полком і складав плани бойових операцій.

У 1941 році він приєднався до Української повстанської армії. У 1943–1944 роках очолював Генеральний штаб УПА-Північ та заснував старшинські школи. Вів бойові дії проти радянських та нацистських військ.

30 липня 1944 року Ступницький був оточений підрозділом НКВС біля села Дермань на Рівненщині. Щоб уникнути полону, він застрелився. Посмертно удостоєний звання генерал-хорунжого УПА.

 
Леонід Ступницький
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".