Відтворили чернетку Акта проголошення незалежності Левка Лук'яненка

У продожі з'явився відтворений зошит, у якому Левко Лук’яненко писав чернетку Акта проголошення незалежності.

Зошит створила українська мережа супермаркетів "Сільпо" у співпраці з родиною дисидента.

У серпні 1991 року дисидент та народний депутат Верховної Ради України Левко Лук'яненко написав чернетку Акта проголошення незалежності України в учнівському зошиті в лінійку, який був під рукою. 

Дизайн палітурки відтворили згідно з оригіналом, який зберігається в родині Лук'яненка, а сторінку чернетки Акта — зі сторінки, яка зберігається в Національному музеї історії України. Для зошита підібрали папір такого самого кольору. 

Наклад "Зошита Незалежності" обмежений і має благодійну мету: зібрати кошти для громадської організації "Азов. Супровід" на підтримку звільнених з полону військових 1-го корпусу Національної гвардії України "Азов" та їхніх родин. 

Зошит можна придбати у супермаркетах мережі "Сільпо", а також на сайті та у мобільному застосунку. У застосунку можна подивитися віртуальне звернення Левка Лук'яненка та ознайомитися з історією ухвалення Акта проголошення незалежності.

 

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.