АНОНС: Вечір пам'яті до 100-річчя з жня народження Ігоря Юхновського

1 вересня виповнюється 100 років від дня народження першого очільника Українського інституту національної пам’яті, відомого українського фізика та громадсько-політичного діяча, Героя України Ігор Рафаїлович Юхновського.

Про це інформує УІНП.

У червні 2006 року Ігор Юхновський став першим очільником Українського інституту національної пам'яті. Одне з найбільших досягнень Ігоря Рафаїловича на цій посаді – це виведення теми Голодомору на національний рівень. Зокрема, завдяки зусиллям Ігорю Юхновському парламент прийняв закон "Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні" і у Києві був споруджений Меморіал жертв Голодомору.

Як фронтовик Другої світової, активно виступав за примирення між колишніми червоноармійцями та вояками УПА. У 2011 році заявив, що "комунізм завдав Україні не меншої шкоди, аніж фашизм". Вважав заборону компартії одним з головним здобутків Революції гідності. Юхновський зробив великий внесок у реалізацію проєкту із оприлюднення поіменних списків жертв Голодомору-геноциду по областям.

До розмови запрошені:

Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Валентина Піскун, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ;

Іван Заєць, український політик, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань;

Сергій Комісаренко, академік, секретар Національної академії наук України, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України;

Борис Пономаренко, Міжнародний благодійний фонд національної пам'яті України;

Андрій Юхновський, онук Ігоря Рафаїловича Юхновського;

Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;

Коли: 1 вересня 2025, з 18:00 до 19:30.

Де: Інформаційний центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.  

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.