Арештовані картини Медведчука передадуть Національному художньому музею України

149 арештованих картин, що належали родині колишнього народного депутата Віктора Медведчука, передадуть до Національного художнього музею України.

Про це повідомило Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

За рішенням Печерського райсуду, арештували 285 картин, ікон та інших витворів мистецтва, які були визнані культурною цінністю. З цього переліку 149 творів визнали частиною національної спадщини України.

"Культура — це не трофей. Вона має бути в музеях, а не в приватних колекціях підозрюваних у злочинах проти держави", - наголошують в АРМА.

Експертну оцінку цих картин провели працівники музею ще у 2024 році. Серед авторів — відомі класики закарпатської школи живопису: Йосип Бокшай, Гаврило Глюк та Адальберт Ерделі.

Передача стала можливою завдяки змінам до Закону України "Про АРМА", які набули чинності 30 липня 2025 року. Відтепер Агентство може передавати активи, що мають культурну цінність, до державних музеїв, бібліотек, заповідників та архівів без конкурсної процедури — за рішенням Кабінету Міністрів України.

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.