Конфісковані у Медведчука картини закликають передати до музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики та низка фахівців закликали передати до українських музеїв картини, конфісковані в екснардепа Віктора Медведчука, які Агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на продаж.

Про це йдеться в заяві міністерства.

"МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну", — йдеться в заяві міністерства.

19 квітня Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про початок конкурсу та визначила дату оголошення переможця — 9 травня 2024 року. Це рішення прийняли на засіданні Комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, до складу якої входять представники АРМА, Міністерства юстиції України та Міністерства економіки України.

Проте, заступник голови комісії Станіслав Петров повідомив, що якщо в колекції виявлять картини, що становлять культурну цінність для держави, Агентство може прийняти рішення призупинити процедуру їх продажу. 

Вилучені у 2022 році картини Медведчука весь цей час зберігаються в окрему приміщенні Національного художнього музею, відповідно до необхідних умов й температурного режиму.  

Проти виставлення картин на продаж виступили й низка українських мистецтвознавців. Зокрема, мистецтвознавиця, кураторка, авторка книг про українське мистецтво Діана Клочко написала на своїй сторінці у Фейсбук:

"Як відомо, мистецтво у нас, що в музейних збірках, що у публічних просторах, належить Мінкульту. Яке також, як оператор усього музейного фонду країни, я думаю, має право придбати для українського народу певні артефакти. Не все ж надавати і забирати статус "пам'ятки", колись треба і про власне пам'ятки подбати. Наприклад, про фрагмент Біблії Гутерберга, який зрадник медведчук так широко і пишно анонсував у 2020 році, але нікому з медіа чи фахівців не показав. От і було б добре усім зацікавленим нарешті цей безцінний фрагмент бодай побачити".

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк назвала це рішення "аукціоном небаченої щедрості" і звернула увагу, що АРМА не оприлюднює повного переліку картин із колекції Медведчука, яку збирається виставити на продаж.

Нагадаємо, у 2022 році правоохоронці наклали арешт на 264 картини Віктора Медведчука. До його колекції належать роботи Івана Айвазовського, Володимира Орловського, твори закарпатських митців XX століття Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка й Адальберта Ерделі, а також ікони з бурштину та бісеру. За рішенням суду, їх передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів для реалізації, яке готує їх до продажу. Зараз ці твори тимчасово зберігаються в Національному художньому музеї.

 

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.