Конфісковані у Медведчука картини закликають передати до музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики та низка фахівців закликали передати до українських музеїв картини, конфісковані в екснардепа Віктора Медведчука, які Агентство з розшуку та менеджменту активів виставило на продаж.

Про це йдеться в заяві міністерства.

"МКІП просить провести експертизу робіт, вилучених у Віктора Медведчука, та передати цінні твори до українських музеїв, чиї колекції постраждали внаслідок війни або були викрадені під час окупації. Адже культурна цінність цих творів мистецтва може значно перевищувати економічну", — йдеться в заяві міністерства.

19 квітня Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про початок конкурсу та визначила дату оголошення переможця — 9 травня 2024 року. Це рішення прийняли на засіданні Комісії з питань проведення конкурсного відбору юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, до складу якої входять представники АРМА, Міністерства юстиції України та Міністерства економіки України.

Проте, заступник голови комісії Станіслав Петров повідомив, що якщо в колекції виявлять картини, що становлять культурну цінність для держави, Агентство може прийняти рішення призупинити процедуру їх продажу. 

Вилучені у 2022 році картини Медведчука весь цей час зберігаються в окрему приміщенні Національного художнього музею, відповідно до необхідних умов й температурного режиму.  

Проти виставлення картин на продаж виступили й низка українських мистецтвознавців. Зокрема, мистецтвознавиця, кураторка, авторка книг про українське мистецтво Діана Клочко написала на своїй сторінці у Фейсбук:

"Як відомо, мистецтво у нас, що в музейних збірках, що у публічних просторах, належить Мінкульту. Яке також, як оператор усього музейного фонду країни, я думаю, має право придбати для українського народу певні артефакти. Не все ж надавати і забирати статус "пам'ятки", колись треба і про власне пам'ятки подбати. Наприклад, про фрагмент Біблії Гутерберга, який зрадник медведчук так широко і пишно анонсував у 2020 році, але нікому з медіа чи фахівців не показав. От і було б добре усім зацікавленим нарешті цей безцінний фрагмент бодай побачити".

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк назвала це рішення "аукціоном небаченої щедрості" і звернула увагу, що АРМА не оприлюднює повного переліку картин із колекції Медведчука, яку збирається виставити на продаж.

Нагадаємо, у 2022 році правоохоронці наклали арешт на 264 картини Віктора Медведчука. До його колекції належать роботи Івана Айвазовського, Володимира Орловського, твори закарпатських митців XX століття Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка й Адальберта Ерделі, а також ікони з бурштину та бісеру. За рішенням суду, їх передали в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів для реалізації, яке готує їх до продажу. Зараз ці твори тимчасово зберігаються в Національному художньому музеї.

 

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.