АНОНС: Публічна розмова "Грська, Панченко, Яблонська: воля і боротьба у мистецтві ХХ століття"

Національний центр «Український Дім» у межах виставки «Алла Горська. Боривітер» запрошує на публічну розмову про волю у творчості мисткинь, що творили в період 60-х років XX століття: Алли Горської, Любові Панченко, Тетяни Яблонської.

Про це інформує Національний центр "Український Дім".

Бороти систему і намагатися зберегти українську культуру — те, що пов'язує нас сьогоднішніх із періодом, коли творили художниці. Цей опір, що триває десятиліттями, проявлявся у їхніх художніх практиках. Хтось явно, а хтось лиш натяками та контекстом своїх робіт намагався зберігати українську культуру та підживлювати її в моменти найгірших гонінь радянської влади. Однак кожна така смілива й вольова художня дія мала наслідки — і могла коштувати митцю або мисткині життя.

На події поговоримо про боротьбу художниць XX століття за мотивами артбуку про українську візуальну культуру Telegraf.Воля. Про ті способи, в які вони висловлювали свою непокору системі та прагнули попри все залишатися саме українськими художницями, нести українські сенси.

Про активний художній опір Алли Горської; "тиху", однак сміливу боротьбу Любові Панченко; адаптивну стратегію Тетяни Яблонської. Розглянемо роботи, обговоримо їхні значення. Вкотре впевнимося, наскільки важливою є воля до боротьби й чому необхідно пам'ятати, знати й розуміти діяльність мисткинь цього періоду XX століття.

Спікерки:

Олена Зарецька — художниця, ілюстраторка, дизайнерка, кураторка, онука Алли Горської.

Оксана Семенік — історикиня мистецтва, журналістка, авторка радіоблогу "Українське мистецтво в іменах" на Радіо Культура.

Катерина Яковленко — українська публіцистка, журналістка, дослідниця візуальної культури, кураторка. Головна редакторка сайту Суспільне Культура.

Модераторка:

Тетяна Волошина — співкураторка виставки "Алла Горська. Боривітер", мистецтвознавиця, артдиректорка Stedley Art Foundation.

Організатори події: Національний центр "Український Дім", Projector Publishing.

Коли: 11 квітня, 18:00.

Де: Національний центр "Український Дім" (Хрещатик, 2, Київ).

Вхід на подію — за квитком на виставку та реєстрацією.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.