IN MEMORIAM: Відійшла у вічність зв’язкова ОУН Ганна Кульчицька

4 серпня на 96-му році життя відійшла у вічність зв’язкова ОУН Ганна Кульчицька.

Про це повідомило видання "Локальна історія".

Ганна Кульчицька народилася 22 грудня 1929 року у селі Кульчиці. Батько був музикантом, керував капелою. Трагічно загинув під час переходу фронту Другої світової війни від розриву бомби на власному подвір'ї.

Ганна навчалась у Промисловій школі в Самборі. Згодом вступила до Самбірського педагогічного училища, але покинула навчання, бо стала зв'язковою збройного підпілля жіночої мережі ОУН. Переводила повстанців в інші села, переносила заховану під одягом зброю та гранати, допомагала підпільникам, які ховалися в лісах та в криївках в селі.

У вересні 1947 року її заарештували та ув'язнили в Самбірській тюрмі. Жінку засудили до 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення прав. Етапом відправили до Воркути, а звідти до селища Кожва, де вона працювала на будівництві залізничних мостів. Ганну Кульчицьку звільнили у 1956 році.

Після повернення додому закінчила Львівський торгівельний технікум. Працювала в магазині у районному центрі. Після відновлення незалежності України брала активну участь у громадському житті. Була учасницею хору "Діброва", місцевого осередку "Союзу українок". Видала кілька збірок віршів.

Свої спогади про участь в ОУН та УПА Ганна Кульчицька за життя розповіла дослідникам проєкту "Жива історія". 

 

Теми

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.