IN MEMORIAM: У США помер художник-графік Василь Лопата — творець української гривні

18 вересня 2025 року в Сан-Франциско (США) на 85-му році життя відійшов у вічність Василь Лопата, український художник-графік, живописець, письменник, громадський діяч, народний художник України.

Про смерть митця повідомив генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.

Народився Василь Лопата 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна), а протягом 1970–1972 років навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Михайла Дерегуса.

Коли в Україні відбувався конкурс на найкраще втілення нової валюти незалежної держави, саме його ескізи спільно з художником Борисом Максимовим були затверджені як перші офіційні банкноти.

Його ілюстрації можна побачити у творах Ліни Костенко, Івана Франка, Тараса Шевченка, Олеся Гончара та інших класиків. На шостому десятку життя Лопата створив картини "Вічний поклик", "Благовіщення", "Воскресіння Христове".

"Ці полотна, написані у Сан-Франциско, куди він виїхав у зв'язку зі станом здоров'я, стали для митця спробою побачити Україну й світ із "космічної відстані" й осмислити великі Божі істини, що мають неперехідне значення", — написав Юрій Пероганич.

За життя Василь Лопата провів понад 25 персональних виставок, проілюстрував більше 65 видань та залишив близько 700 графічних і живописних робіт. Твори Лопати зберігаються в музеях України, Канади та США, а сам художник є почесним громадянином Вінніпега та Брандона. 

За вагомий внесок у культуру і мистецтво Василь Лопата був удостоєний численних відзнак: Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2008) за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".