IN MEMORIAM: У США помер художник-графік Василь Лопата — творець української гривні

18 вересня 2025 року в Сан-Франциско (США) на 85-му році життя відійшов у вічність Василь Лопата, український художник-графік, живописець, письменник, громадський діяч, народний художник України.

Про смерть митця повідомив генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.

Народився Василь Лопата 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна), а протягом 1970–1972 років навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Михайла Дерегуса.

Коли в Україні відбувався конкурс на найкраще втілення нової валюти незалежної держави, саме його ескізи спільно з художником Борисом Максимовим були затверджені як перші офіційні банкноти.

Його ілюстрації можна побачити у творах Ліни Костенко, Івана Франка, Тараса Шевченка, Олеся Гончара та інших класиків. На шостому десятку життя Лопата створив картини "Вічний поклик", "Благовіщення", "Воскресіння Христове".

"Ці полотна, написані у Сан-Франциско, куди він виїхав у зв'язку зі станом здоров'я, стали для митця спробою побачити Україну й світ із "космічної відстані" й осмислити великі Божі істини, що мають неперехідне значення", — написав Юрій Пероганич.

За життя Василь Лопата провів понад 25 персональних виставок, проілюстрував більше 65 видань та залишив близько 700 графічних і живописних робіт. Твори Лопати зберігаються в музеях України, Канади та США, а сам художник є почесним громадянином Вінніпега та Брандона. 

За вагомий внесок у культуру і мистецтво Василь Лопата був удостоєний численних відзнак: Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2008) за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".