IN MEMORIAM: У США помер художник-графік Василь Лопата — творець української гривні

18 вересня 2025 року в Сан-Франциско (США) на 85-му році життя відійшов у вічність Василь Лопата, український художник-графік, живописець, письменник, громадський діяч, народний художник України.

Про смерть митця повідомив генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.

Народився Василь Лопата 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань на Чернігівщині. У 1970 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора Василя Касіяна), а протягом 1970–1972 років навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом професора Михайла Дерегуса.

Коли в Україні відбувався конкурс на найкраще втілення нової валюти незалежної держави, саме його ескізи спільно з художником Борисом Максимовим були затверджені як перші офіційні банкноти.

Його ілюстрації можна побачити у творах Ліни Костенко, Івана Франка, Тараса Шевченка, Олеся Гончара та інших класиків. На шостому десятку життя Лопата створив картини "Вічний поклик", "Благовіщення", "Воскресіння Христове".

"Ці полотна, написані у Сан-Франциско, куди він виїхав у зв'язку зі станом здоров'я, стали для митця спробою побачити Україну й світ із "космічної відстані" й осмислити великі Божі істини, що мають неперехідне значення", — написав Юрій Пероганич.

За життя Василь Лопата провів понад 25 персональних виставок, проілюстрував більше 65 видань та залишив близько 700 графічних і живописних робіт. Твори Лопати зберігаються в музеях України, Канади та США, а сам художник є почесним громадянином Вінніпега та Брандона. 

За вагомий внесок у культуру і мистецтво Василь Лопата був удостоєний численних відзнак: Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), Міжнародної премії з екслібрису (Англія), Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2008) за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".