У Львові з’явиться ще одне місце Пам’яті Захисників – Меморіал на Голосківському кладовищі

Меморіал на Голосківському кладовищі буде у єдиному стилі за зразком Меморіалу Героїв на Личакові.

Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.

Проєкт розробив Інститут просторового розвитку спільно з фахівцями з меморіалізації. Раніше концепцію обговорили з родинам полеглих захисників, врахувавши їх зауваження та пропозиції. Далі – виготовлення робочого проєкту та спорудження Меморіалу Героїв на Голоско.

Місто пропонує, щоб усі поховання Захисників, незалежно від того, на якому цвинтарі Львівської громади вони поховані, мали спільний вигляд і сприймалися як частина одного меморіального комплексу. Тож, як і на Меморіалі на Личакові, на могилах на Голосківському кладовищі теж передбачений козацький хрест – символ стійкості та боротьби за Україну. Однаковою має бути і військова атрибутика. Це створить єдиний візуальний стиль, що дасть зрозуміти: тут спочивають Герої однієї війни, які віддали своє життя за незалежність України.

"Сподіваємось, що Львів покаже гідний приклад вшанування наших воїнів, збудувавши меморіал не лише на Личаківському, а й на інших цвинтарях. Ми йдемо єдиним затвердженим шляхом, за єдиним взірцем козацького хреста, який буде ознаковувати могили тих, хто віддав своє життя за всіх нас. Такі ж хрести ми плануємо встановлювати на усіх цвинтарях нашої громади", - сказав керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко.

Військове поле розміщене у південній частині Голосківського кладовища вздовж вулиці Івана Миколайчука. Ділянка площею 0,5 га розрахова на 278 поховальних місць. Простір поділять на 4 сектори. На вході передбачена  площа для пам'ятних заходів та інформаційний центр, що зберігатиме історії Героїв. Також буде дзвіниця, спеціально облаштовані місця для покладання квітів і свічок, флагштоки, що символізуватимуть шану й вдячність кожному, хто боронив Батьківщину. Також на площі висадять дуб як символ стійкості та пам'яті.

 
Візуалізація Меморіалу на Голосківському кладовищі у Львові

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?