На Верецькому перевалі вшанують пам’ять розстріляних січовиків Карпатської України

16 березня на Верецькому перевалі відбудеться вшанування пам’яті розстріляних січовиків Карпатської України.

Про це інформує Меморіально-пошукового центру "Доля".

Колектив Меморіально-пошукового центру "Доля" напередодні упорядкував територію Меморіалу січовикам Карпатської України на Верецькому перевалі. Пошуковці прибрали сухостій та побутове сміття, забезпечивши належний вигляд місця, де вшановується пам'ять Героїв.

На Меморіальному військовому кладовищі поховані 22 Герої Карпатської України.

За свідченнями очевидців, розстріли українців угорськими та польськими військами у берені 1939-го відбувалися в радіусі 12-15 км навколо Верецького перевалу, а також уздовж кордону Польщі та Чехословаччини.

Вшанування пам'яті Герої Карпатської України відбудеться на Верецькому перевалі у неділю, 16 березня о 13:00 год.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.