У Полтаві відкрили меморіальну дошку на честь діяча УНР Юрія Колларда

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті у Полтаві відкрили меморіальну дошку на пошану громадського та політичного діяча, співзасновника Революційної української партії (РУП), міністра шляхів і транспорту Української Народної Республіки (УНР), співзасновника Легії українських націоналістів Юрія Колларда.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Відкриття дошки у Полтавському політехнічному коледжі присвятили Дню захисників України, 125-річчю від створення РУП, до котрої належав Коллард, а також 150-річчю від дня його народження.

"Юрій Коллард — дуже потужний управлінець, залізничник. У часи Української Центральної Ради він керував управлінням залізниць на Поліссі, при Гетьманаті Павла Скоропадського, 1918 році, працював у департаменті залізниць, а вже при Директорії УНР, яку очолював наш земляк Симон Петлюра, — очолив Міністерство шляхів і залізниць. Опікувався створенням бронепоїздів для Армії УНР", -  наголосив Олег Пустовгар.

Юрій Коллард народився 2 січня 1875 року на Полтавщині. Середню освіту здобув у Полтавському Олександрівському училищі, де долучився до українського національного руху. Вищу освіту, зокрема диплом інженера-технолога отримав у Харківському Технологічному інституті. Восени 1897 року став співзасновником "Харківської Української студентської громади". Ця організація на початку 1900 року стала родоначальницею РУП.

Ведучи активну Після загарбання УНР ленінською росією опинився на еміграції, у Чехословаччині. У цій країні був заступником голови Центральної управи Української Громади й одним із керівників Союзу визволення України та фундаторів Легії українських націоналістів. До 1939 року опікувався місцевою Студентською Громадою та іншими суспільно-громадськими організаціями української еміґрації в Чехословаччині.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".