У Полтаві відкрили меморіальну дошку на честь діяча УНР Юрія Колларда

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті у Полтаві відкрили меморіальну дошку на пошану громадського та політичного діяча, співзасновника Революційної української партії (РУП), міністра шляхів і транспорту Української Народної Республіки (УНР), співзасновника Легії українських націоналістів Юрія Колларда.

Про це повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Відкриття дошки у Полтавському політехнічному коледжі присвятили Дню захисників України, 125-річчю від створення РУП, до котрої належав Коллард, а також 150-річчю від дня його народження.

"Юрій Коллард — дуже потужний управлінець, залізничник. У часи Української Центральної Ради він керував управлінням залізниць на Поліссі, при Гетьманаті Павла Скоропадського, 1918 році, працював у департаменті залізниць, а вже при Директорії УНР, яку очолював наш земляк Симон Петлюра, — очолив Міністерство шляхів і залізниць. Опікувався створенням бронепоїздів для Армії УНР", -  наголосив Олег Пустовгар.

Юрій Коллард народився 2 січня 1875 року на Полтавщині. Середню освіту здобув у Полтавському Олександрівському училищі, де долучився до українського національного руху. Вищу освіту, зокрема диплом інженера-технолога отримав у Харківському Технологічному інституті. Восени 1897 року став співзасновником "Харківської Української студентської громади". Ця організація на початку 1900 року стала родоначальницею РУП.

Ведучи активну Після загарбання УНР ленінською росією опинився на еміграції, у Чехословаччині. У цій країні був заступником голови Центральної управи Української Громади й одним із керівників Союзу визволення України та фундаторів Легії українських націоналістів. До 1939 року опікувався місцевою Студентською Громадою та іншими суспільно-громадськими організаціями української еміґрації в Чехословаччині.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".