В Олеському замку відреставрували старовинний герб над головною брамою

Польсько-українська команда реставраторів завершила роботи з відновлення гербового картуша над головною в’їзною брамою Олеського замку на Львівщині

Про це повідомила Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

Відновлення картуша стало черговим етапом масштабної реставрації комплексу Олеського замку та монастиря капуцинів, яку Галерея проводить уже кілька років. У 2022 році мали розпочатися масштабні роботи з реставрації самого замку, який нині потребує комплексного оновлення.

"Наша громадськість здивується, але замок покритий... пластиком. Зовні він виглядає як черепиця, але це пластикове покриття, встановлене ще в 90-х. Також значної реставрації потребують стіни, вікна та інші елементи", - наголосив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк.

Початок повномасштабної війни змусив відкласти великі реставраційні плани, однак співпраця з польськими партнерами — Міністерством культури Польщі та організацією Polonika — дозволила продовжити відновлення невеликими, але системними кроками.

Гербовий картуш, який пережив століття історичних змін, реставрували з особливою увагою до деталей. У процесі було виконано 47 невидимих для ока доповнень втрачених частин каменю, що свідчить про високий рівень майстерності фахівців.

Олеський замок, де народився польський король Ян ІІІ Собеський, залишається одним із найвизначніших пам'яток Ренесансу в Україні та важливим символом спільної культурної спадщини українців та поляків.

Реставраційні роботи здійснювалися спільно Інститутом Polonika, Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького та Stowarzyszeniem Leopolis Archives.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.