АНОНС: презентація документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків"

5 березня у Нагуєвичах на Львівщині відбудеться презентація історично-документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків", який розповідає про трагічні події червня 1941 року, коли в однойменному урочищі вбили тисячі людей.

Стрічка висвітлює одну з найтрагічніших сторінок історії – масові вбивства українців, поляків та євреїв у червні 1941 року в урочищі Саліна поблизу Добромиля. Тоді радянська каральна система замордувала понад 3,5 тисячі людей, а їхні тіла поховали у соляних шахтах. Радянська влада десятиліттями приховувала ці злочини, але сьогодні історичну пам'ять відновлено.

Ініціатором створення фільму виступила Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України. Режисером стрічки став Іван Скіряк, а сценарій написав журналіст і письменник Микола Сенейко.

Фільм знято у 2024 році за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення України та засновника Благодійного фонду Козицького Зіновія Козицького.

У рамках заходу відбудеться підписання угоди про співпрацю між ДІКЗ "Нагуєвичі" та ГО Всеукраїнське товариство "Самбірщина" ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Модератори: к.іст.н., доцент Богдан Лазорак і голова Товариства д.політ.н., професор Ігор Бегей

Коли: 5 березня, 15:00

Де: конференц-зал Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.