АНОНС: презентація документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків"

5 березня у Нагуєвичах на Львівщині відбудеться презентація історично-документального фільму про злочини НКВД "Саліна очима нащадків", який розповідає про трагічні події червня 1941 року, коли в однойменному урочищі вбили тисячі людей.

Стрічка висвітлює одну з найтрагічніших сторінок історії – масові вбивства українців, поляків та євреїв у червні 1941 року в урочищі Саліна поблизу Добромиля. Тоді радянська каральна система замордувала понад 3,5 тисячі людей, а їхні тіла поховали у соляних шахтах. Радянська влада десятиліттями приховувала ці злочини, але сьогодні історичну пам'ять відновлено.

Ініціатором створення фільму виступила Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України. Режисером стрічки став Іван Скіряк, а сценарій написав журналіст і письменник Микола Сенейко.

Фільм знято у 2024 році за підтримки Державного комітету телебачення та радіомовлення України та засновника Благодійного фонду Козицького Зіновія Козицького.

У рамках заходу відбудеться підписання угоди про співпрацю між ДІКЗ "Нагуєвичі" та ГО Всеукраїнське товариство "Самбірщина" ім. гетьмана Петра Сагайдачного

Модератори: к.іст.н., доцент Богдан Лазорак і голова Товариства д.політ.н., професор Ігор Бегей

Коли: 5 березня, 15:00

Де: конференц-зал Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.