АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Бандера: чому його бояться і ненавидять росіяни?"

Київський Хартія-Хаб 13 січня запрошує на лекцію історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані, присвячену постаті Степана Бандери та причинам, чому саме він став одним із головних ворогів російської імперської свідомості.

Історія ОУН і Степана Бандери значно складніша за поширені міфи та пропагандистські наративи. Вона включає внутрішні конфлікти та дискусії про методи боротьби. Образ Степана Бандери у масовій свідомості формувався не лише з реальних подій, а й під впливом літератури, кіно, пропаганди та політичних інтерпретацій. Його постать стоїть у центрі побудови сучасних дискусій про свободу, ідентичність і опір російській агресії. 

Суспільна пам'ять про Бандеру і його рух фрагментарна, тому багато сучасних розмов починаються без опори на наукові дослідження. Водночас науковий аналіз і вшанування національного героя не суперечать одне одному: уважне вивчення фактів допомагає краще зрозуміти історію, а не знецінює її.

Під час лекції йтиметься про те, як і чому Росія визначила Степана Бандеру одним зі своїх головних ворогів? Чому страх перед ним зберігається й сьогодні? Як історичні факти співіснують із міфами? І чому науковий аналіз не заперечує національної пам'яті, а робить її глибшою?

Лекцію прочитає Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 13 січня, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.