АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Бандера: чому його бояться і ненавидять росіяни?"

Київський Хартія-Хаб 13 січня запрошує на лекцію історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані, присвячену постаті Степана Бандери та причинам, чому саме він став одним із головних ворогів російської імперської свідомості.

Історія ОУН і Степана Бандери значно складніша за поширені міфи та пропагандистські наративи. Вона включає внутрішні конфлікти та дискусії про методи боротьби. Образ Степана Бандери у масовій свідомості формувався не лише з реальних подій, а й під впливом літератури, кіно, пропаганди та політичних інтерпретацій. Його постать стоїть у центрі побудови сучасних дискусій про свободу, ідентичність і опір російській агресії. 

Суспільна пам'ять про Бандеру і його рух фрагментарна, тому багато сучасних розмов починаються без опори на наукові дослідження. Водночас науковий аналіз і вшанування національного героя не суперечать одне одному: уважне вивчення фактів допомагає краще зрозуміти історію, а не знецінює її.

Під час лекції йтиметься про те, як і чому Росія визначила Степана Бандеру одним зі своїх головних ворогів? Чому страх перед ним зберігається й сьогодні? Як історичні факти співіснують із міфами? І чому науковий аналіз не заперечує національної пам'яті, а робить її глибшою?

Лекцію прочитає Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 13 січня, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.