АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "Бандера: чому його бояться і ненавидять росіяни?"

Київський Хартія-Хаб 13 січня запрошує на лекцію історика і військовослужбовця Вахтанга Кіпіані, присвячену постаті Степана Бандери та причинам, чому саме він став одним із головних ворогів російської імперської свідомості.

Історія ОУН і Степана Бандери значно складніша за поширені міфи та пропагандистські наративи. Вона включає внутрішні конфлікти та дискусії про методи боротьби. Образ Степана Бандери у масовій свідомості формувався не лише з реальних подій, а й під впливом літератури, кіно, пропаганди та політичних інтерпретацій. Його постать стоїть у центрі побудови сучасних дискусій про свободу, ідентичність і опір російській агресії. 

Суспільна пам'ять про Бандеру і його рух фрагментарна, тому багато сучасних розмов починаються без опори на наукові дослідження. Водночас науковий аналіз і вшанування національного героя не суперечать одне одному: уважне вивчення фактів допомагає краще зрозуміти історію, а не знецінює її.

Під час лекції йтиметься про те, як і чому Росія визначила Степана Бандеру одним зі своїх головних ворогів? Чому страх перед ним зберігається й сьогодні? Як історичні факти співіснують із міфами? І чому науковий аналіз не заперечує національної пам'яті, а робить її глибшою?

Лекцію прочитає Вахтанг Кіпіані – історик, головний редактор "Історичної правди", військовослужбовець 2-го корпусу НГУ "Хартія".

Коли: 13 січня, вівторок, 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".