Польська прокуратура пояснила, чому не вважає демонстрацію червоно-чорного прапора злочином

Прокуратура у Варшаві відмовилася відкрити справу про демонстрацію червоно-чорного прапора під час виступу білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні 9 серпня, повідомив депутат Сейму від PiS, а заодно голова Центру моніторингу антиполонізму Даріуш Матецький з посилання на офіційну відповідь прокуратури, обурюючись відсутністю прізвища прокурора, що прийняв це рішення.

Матеріал було опубліковано на сайті "Збруч"

 

В Окружній прокуратурі Варшава-Прага оприлюднили повний текст обґрунтування відмови (Odmowa wszczęcia dochodzenia w sprawie prezentowania czerwono-czarnych flag ukraińskiej Bandery [sic!], użytkowanej przez Organizację Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińską Powstańczą Armię na Stadionie Narodowym), зазначивши, що Степан Бандера – "постать неоднозначна в історії", і що

"Польські націоналісти бачать у Степанові Бандері виключно крокуючого попід руку з Гітлером автора волинського злочину, незважаючи на об'єктивні висновки на основі фактів та історичних джерел, тоді як українські націоналісти вважають його передусім борцем за незалежність України й патроном боротьби з Совітами, забуваючи (а нерідко просто не знаючи) про шовіністичну, агресивну ідеологію ОУН та її геноцидні довершення.

Стаття 256 § 1a КК забороняє пропагування фашистської, комуністичної, нацистської ідеології або ідеології, що закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Пропагування – це поведінка, яка полягає у поширенні, популяризації певної ідеї, залученні до неї прихильників. Це поведінка, за допомогою якої поширюються пропаговані ідеї як гідні схвалення. Це також і поведінка, що полягає у демонстрації певних ідей або ідеологій із наміром схилити до них."

Подаємо повний текст відповіді:

Відмова у порушенні розслідування щодо демонстрації на Національному стадіоні українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія

8 вересня 2025 року прокурор районної прокуратури Варшава-Прага Південь відмовив у порушенні розслідування у справі демонстрації українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, під час концерту 9 серпня на території Національного стадіону, констатувавши, що ці дії не містять ознак злочину (на підставі ст. 17 § 1 п. 2 КПК).

До районної прокуратури Варшава-Прага Південь надійшло 8 повідомлень про вищезазначену подію. Всі вони були долучені до первинно зареєстрованої заяви від оператора Національного стадіону – ТЗоВ PL.2012+.

Демонстрація українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, під час концерту 9 серпня на території Національного стадіону розглядалася з огляду на можливість наявності ознак злочину, передбаченого ст. 256 § 1a Кримінального кодексу, тобто публічного пропагування фашистського або іншого тоталітарного державного устрою, а також демонстрації предметів, що містять пропаганду фашистського чи нацистського державного устрою.

Пропагування, про яке йдеться у вищезазначеній нормі, стосується не лише нацистської, комуністичної та фашистської ідеологій, але також будь-якої іншої ідеології, яка закликає до використання насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Щоб можна було говорити про вплив тієї чи іншої ідеології на суспільне життя, її засади повинні стосуватися значної частини суспільства. Норма забороняє не публічні заклики до застосування насильства з вказаною метою, а публічне пропагування ідеології, конститутивним елементом якої було б використання насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Отже, поведінка особи, яка публічно пропагує ідеологію, що не має такого конститутивного для неї елементу (насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя), не становить злочину, передбаченого ст. 256 § 1a КК.

Щодо символів, пов'язаних зі Степаном Бандерою – є це постать неоднозначна в історії. Представники української меншини в Польщі ще 2014 року в зверненні до поляків сигналізували, що в свідомості більшості українців боротьба УПА лише незначною мірою була спрямована проти Польщі. Основна її сила була зосереджена на боротьбі за незалежність проти німецького, а згодом радянсько-російського окупанта. Символіка, яка колись була символікою УПА чи ОУН, нині практично втратила своє первісне організаційне забарвлення і внаслідок останніх українських революцій стала символікою боротьби за гідність, ознакою патріотизму, а передусім – спротиву російському імперіалізму. (Звернення VII З'їзду Об'єднання українців у Польщі до поляків, Варшава, 26 жовтня 2014 р.)

Польські націоналісти бачать у Степанові Бандері виключно крокуючого попід руку з Гітлером автора волинського злочину, незважаючи на об'єктивні висновки на основі фактів та історичних джерел, тоді як українські націоналісти вважають його передусім борцем за незалежність України й патроном боротьби з Совітами, забуваючи (а нерідко просто не знаючи) про шовіністичну, агресивну ідеологію ОУН та її геноцидні довершення.

Стаття 256 § 1a КК забороняє пропагування фашистської, комуністичної, нацистської ідеології або ідеології, що закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Пропагування – це поведінка, яка полягає у поширенні, популяризації певної ідеї, залученні до неї прихильників. Це поведінка, за допомогою якої поширюються пропаговані ідеї як гідні схвалення. Це також і поведінка, що полягає у демонстрації певних ідей або ідеологій із наміром схилити до них.

В події, яка мала місце 9 серпня 2025 року, був відсутній елемент звернення до реципієнтів про що-небудь – а звідси випливає, що у поведінці цих осіб відсутній елемент "пропагування", який і становить власне заборонену дію. Зібраний доказовий матеріал не засвідчив, що особи, які диспонували прапором, як і предмети, про які йшлося вище, діяли з наміром пропагування нацистської чи також фашистської ідеології.

Прокурор Кароліна Старош

Речник Окружної прокуратури Варшава-Прага

Юрій Юзич: Учасник бою під Крутами – піонер одного зі способів лікування раку

Досі ім'я Павла Пархоменка не згадувалось у відомих списках крутянців чи у відповідних публікаціях. Однак, ще в 1938 році – коли у вільному світі жили десятки учасників того відомого бою – один із українських часописів написав про нього.

Владислав Руденко: Листи Великої війни

11 листопада 1918 року сталася подія, яка поставила крапку кривавій бійні, що тривала чотири з гаком роки: війна принесла багато горя та грунтовно змінила світ. Парадоксально, але Перша світова війна зламала політичний та ментальний всесвіт країн, які її ініціювали, прискорила технологічний прогрес, відкрила нові можливості для медицини.

Олексій Мустафін: Знайти і колонізувати. Африканський квест двох британців

10 листопада 1871 року пролунало коротке запитання, яке, однак, залишилося одним із найвідоміших в історії - "Доктор Лівінгстон, я припускаю?". Саме так звернувся до одного з найуславленіших дослідників того часу, Девіда Лівінгстона інший мандрівник. Який саме в цей момент став відомим не менше за візаві. Звали його Генрі Стенлі. І сталося це в селищі Уджиджа, на березі озера Танганьїка, в глибині Африки.

В'ячеслав Кириленко : Останній радянський військовий парад у Києві

35 років тому, 7 листопада 1990 року, менше ніж за місяць після студентської Революції на граніті, українська молодь блокувала військовий парад на тодішній площі Перемоги. Перешкодити йому повністю не вдалося, хоч протрималися до 4-ї ранку. Хай там як, але для СРСР то був останній парад у Києві.