Польська прокуратура пояснила, чому не вважає демонстрацію червоно-чорного прапора злочином

Прокуратура у Варшаві відмовилася відкрити справу про демонстрацію червоно-чорного прапора під час виступу білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні 9 серпня, повідомив депутат Сейму від PiS, а заодно голова Центру моніторингу антиполонізму Даріуш Матецький з посилання на офіційну відповідь прокуратури, обурюючись відсутністю прізвища прокурора, що прийняв це рішення.

Матеріал було опубліковано на сайті "Збруч"

 

В Окружній прокуратурі Варшава-Прага оприлюднили повний текст обґрунтування відмови (Odmowa wszczęcia dochodzenia w sprawie prezentowania czerwono-czarnych flag ukraińskiej Bandery [sic!], użytkowanej przez Organizację Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińską Powstańczą Armię na Stadionie Narodowym), зазначивши, що Степан Бандера – "постать неоднозначна в історії", і що

"Польські націоналісти бачать у Степанові Бандері виключно крокуючого попід руку з Гітлером автора волинського злочину, незважаючи на об'єктивні висновки на основі фактів та історичних джерел, тоді як українські націоналісти вважають його передусім борцем за незалежність України й патроном боротьби з Совітами, забуваючи (а нерідко просто не знаючи) про шовіністичну, агресивну ідеологію ОУН та її геноцидні довершення.

Стаття 256 § 1a КК забороняє пропагування фашистської, комуністичної, нацистської ідеології або ідеології, що закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Пропагування – це поведінка, яка полягає у поширенні, популяризації певної ідеї, залученні до неї прихильників. Це поведінка, за допомогою якої поширюються пропаговані ідеї як гідні схвалення. Це також і поведінка, що полягає у демонстрації певних ідей або ідеологій із наміром схилити до них."

Подаємо повний текст відповіді:

Відмова у порушенні розслідування щодо демонстрації на Національному стадіоні українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія

8 вересня 2025 року прокурор районної прокуратури Варшава-Прага Південь відмовив у порушенні розслідування у справі демонстрації українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, під час концерту 9 серпня на території Національного стадіону, констатувавши, що ці дії не містять ознак злочину (на підставі ст. 17 § 1 п. 2 КПК).

До районної прокуратури Варшава-Прага Південь надійшло 8 повідомлень про вищезазначену подію. Всі вони були долучені до первинно зареєстрованої заяви від оператора Національного стадіону – ТЗоВ PL.2012+.

Демонстрація українських червоно-чорних прапорів Бандери, які використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія, під час концерту 9 серпня на території Національного стадіону розглядалася з огляду на можливість наявності ознак злочину, передбаченого ст. 256 § 1a Кримінального кодексу, тобто публічного пропагування фашистського або іншого тоталітарного державного устрою, а також демонстрації предметів, що містять пропаганду фашистського чи нацистського державного устрою.

Пропагування, про яке йдеться у вищезазначеній нормі, стосується не лише нацистської, комуністичної та фашистської ідеологій, але також будь-якої іншої ідеології, яка закликає до використання насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Щоб можна було говорити про вплив тієї чи іншої ідеології на суспільне життя, її засади повинні стосуватися значної частини суспільства. Норма забороняє не публічні заклики до застосування насильства з вказаною метою, а публічне пропагування ідеології, конститутивним елементом якої було б використання насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Отже, поведінка особи, яка публічно пропагує ідеологію, що не має такого конститутивного для неї елементу (насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя), не становить злочину, передбаченого ст. 256 § 1a КК.

Щодо символів, пов'язаних зі Степаном Бандерою – є це постать неоднозначна в історії. Представники української меншини в Польщі ще 2014 року в зверненні до поляків сигналізували, що в свідомості більшості українців боротьба УПА лише незначною мірою була спрямована проти Польщі. Основна її сила була зосереджена на боротьбі за незалежність проти німецького, а згодом радянсько-російського окупанта. Символіка, яка колись була символікою УПА чи ОУН, нині практично втратила своє первісне організаційне забарвлення і внаслідок останніх українських революцій стала символікою боротьби за гідність, ознакою патріотизму, а передусім – спротиву російському імперіалізму. (Звернення VII З'їзду Об'єднання українців у Польщі до поляків, Варшава, 26 жовтня 2014 р.)

Польські націоналісти бачать у Степанові Бандері виключно крокуючого попід руку з Гітлером автора волинського злочину, незважаючи на об'єктивні висновки на основі фактів та історичних джерел, тоді як українські націоналісти вважають його передусім борцем за незалежність України й патроном боротьби з Совітами, забуваючи (а нерідко просто не знаючи) про шовіністичну, агресивну ідеологію ОУН та її геноцидні довершення.

Стаття 256 § 1a КК забороняє пропагування фашистської, комуністичної, нацистської ідеології або ідеології, що закликає до застосування насильства з метою впливу на політичне чи суспільне життя. Пропагування – це поведінка, яка полягає у поширенні, популяризації певної ідеї, залученні до неї прихильників. Це поведінка, за допомогою якої поширюються пропаговані ідеї як гідні схвалення. Це також і поведінка, що полягає у демонстрації певних ідей або ідеологій із наміром схилити до них.

В події, яка мала місце 9 серпня 2025 року, був відсутній елемент звернення до реципієнтів про що-небудь – а звідси випливає, що у поведінці цих осіб відсутній елемент "пропагування", який і становить власне заборонену дію. Зібраний доказовий матеріал не засвідчив, що особи, які диспонували прапором, як і предмети, про які йшлося вище, діяли з наміром пропагування нацистської чи також фашистської ідеології.

Прокурор Кароліна Старош

Речник Окружної прокуратури Варшава-Прага

Дарія Гірна: Архітектура скорботи: чому Україні потрібні психологи меморіалізації

У США, Великій Британії, Австралії, країнах ЄС існують окремі навчальні програми з психології архітектури. В Україні окремої дисципліни, що системно вивчала б психологію архітектурного простору, немає. Тим часом у суспільстві, де кількість людей із ПТСР і травматичним досвідом зростає щодня, одночасно множаться темні, гнітючі, утилітарні місця пам'яті. Матеріальна пам'ять, яку ми відтворюємо без системного підходу, ризикує стати ще одним чинником ретравматизації.

Олексій Мустафін: Мир з мускулами. Про що насправді говорив у Фултоні Вінстон Черчилль

Промову 1946 року Вінстон Черчилль називав найважливішою в своєму житті. Але виголосив він її не на батьківщині чи хоч б в столиці іншої держави. А у Вестмінстерському коледжі в штаті Міссурі – навіть штат цей, не кажучи про місто Фултон, далеко не кожний з його співвітчизників міг би знайти на карті. Проте місце для історичного виступу в жодному разі не було обрано "випадково". Хоча б тому, що в Міссурі народився тодішній президент США Гаррі Трумен. Який, власне, і влаштував "турне" Черчилля до американської глибинки.

А. Королівський: "Українці з росіянами не сходилися". Спогади про Острогозьк на Слобожанщині

Цікаві спогади про Острогозьк залишив Михайло Токаревський - музика, український громадський діяч, член Центральної Ради УНР від УСДРП. В 1912 році він разомі з іншими членами Студентської Конференції Громад був заарештований в Києві. Під час перебування в Лук'янівській в'язниці йому повідомили, що його відправлять на заслання, в місцевість, яку вибере сам. Токаревський разом з нареченою Ніною Стопневич і друзями прибули етапом у місто Вороніж, там їм запропонували оселитись в Острогозьку, оскільки "там живуть наші хохли".

Олег Пустовгар: Проголошення маніфесту "Самостійна Україна" у Полтаві: як це було

3 березня 1900 року у Полтаві адвокат, діяч "Братства Тарасівців" і Революційної української партії (РУП) Микола Міхновський проголосив політичний маніфест "Самостійна Україна", у якому сформулював вимогу утворення самостійної соборної Української держави ("Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі").