Архів ОУН оприлюднив фільм "Роттердам, травень 1958" зі Степаном Бандерою

Ця кіноплівка знаходиться на зберіганні в Музеї Української Визвольної боротьби ім. Степана Бандери в Лондоні.

Про це інформує Архів ОУН.

Кінокадри зі Степаном Бандерою демонструються не вперше. 1998 року їх використав у фільмі "Три любові Степана Бандери" режисер Юрій Луканов. Але сам фільм оприлюднений не був.

Фільм "Роттердам, травень 1958" – репортаж про вшанування засновника ОУН Євгена Коновальця в 20-ліття загибелі, знаходиться на зберіганні в Музеї Української Визвольної боротьби ім. Степана Бандери в Лондоні. Вона не була описана в каталозі музею. Зберігалася в шафі з особистими речами Провідника ОУН. Увагу архівістів привернув напис: "Роттердам, травень 1958. Без звуку". 

"Завдяки допомозі Уляни й Марка Супрунів фільм було оцифровано в Лондоні у грудні 2025 року в найвищій якості (33 Гб.). Для розміщення на online-ресурсах Архіву ОУН він був переформатований в МР4. Нині ми виставляємо його для загального користування. На стрічці є багато людей – учасників Українського Визвольного руху, громадських діячів української діаспори, священиків, членів молодіжних організацій", - зазначили в Архіві ОУН .

Фільм "Роттердам, травень 1958" можна переглянути за посиланням.

 
В титульному кадрі зліва направо: Григорій Драбат (за ним, в пів-обличчя інж. В.Олеськів, - за іншими даними - Тисячний), Степан Бандера, Дарія Ребет (за нею особистий охоронець Бандери - Василь Ніновський), Степан Ленкавський

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.