Архів ОУН оприлюднив фільм "Роттердам, травень 1958" зі Степаном Бандерою

Ця кіноплівка знаходиться на зберіганні в Музеї Української Визвольної боротьби ім. Степана Бандери в Лондоні.

Про це інформує Архів ОУН.

Кінокадри зі Степаном Бандерою демонструються не вперше. 1998 року їх використав у фільмі "Три любові Степана Бандери" режисер Юрій Луканов. Але сам фільм оприлюднений не був.

Фільм "Роттердам, травень 1958" – репортаж про вшанування засновника ОУН Євгена Коновальця в 20-ліття загибелі, знаходиться на зберіганні в Музеї Української Визвольної боротьби ім. Степана Бандери в Лондоні. Вона не була описана в каталозі музею. Зберігалася в шафі з особистими речами Провідника ОУН. Увагу архівістів привернув напис: "Роттердам, травень 1958. Без звуку". 

"Завдяки допомозі Уляни й Марка Супрунів фільм було оцифровано в Лондоні у грудні 2025 року в найвищій якості (33 Гб.). Для розміщення на online-ресурсах Архіву ОУН він був переформатований в МР4. Нині ми виставляємо його для загального користування. На стрічці є багато людей – учасників Українського Визвольного руху, громадських діячів української діаспори, священиків, членів молодіжних організацій", - зазначили в Архіві ОУН .

Фільм "Роттердам, травень 1958" можна переглянути за посиланням.

 
В титульному кадрі зліва направо: Григорій Драбат (за ним, в пів-обличчя інж. В.Олеськів, - за іншими даними - Тисячний), Степан Бандера, Дарія Ребет (за нею особистий охоронець Бандери - Василь Ніновський), Степан Ленкавський

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.