АНОНС: Лекція "Постать Степана Бандери. Міфи та реалії"

14 жовтня у Львові відбудеться лекція історика Миколи Посівнича "Постать Степана Бандери. Міфи та реалії".

Чому Росія досі ненавидить Степана Бандеру? Як так сталося, що учасників боротьби за незалежність України називають бандерівцями? Про життя, боротьбу та ідеї провідника Організації Українських Націоналістів розповість Микола Посівнич – український історик, громадський діяч, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України.

Бандера став символом незламності українського визвольного руху. Член Української військової організації, голова Крайового Проводу ОУН на західноукраїнських землях, організатор проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, голова Революційного Проводу ОУН. В'язень польських тюрем та нацистських концтаборів. Загинув у Мюнхені від руки агента совєтських спецслужб.

Подія для тих, хто прагне відділити історичні факти від радянських міфів і краще зрозуміти, чому ім'я Бандери й досі є символом боротьби за свободу України.

Коли: 14 жовтня, вівторок, 18:00

Де: Львів, Хартія-Хаб, вул. Гнатюка 17

Вхід вільний, реєстрація за посиланям. 

 

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".