АНОНС: Лекція "Постать Степана Бандери. Міфи та реалії"

14 жовтня у Львові відбудеться лекція історика Миколи Посівнича "Постать Степана Бандери. Міфи та реалії".

Чому Росія досі ненавидить Степана Бандеру? Як так сталося, що учасників боротьби за незалежність України називають бандерівцями? Про життя, боротьбу та ідеї провідника Організації Українських Націоналістів розповість Микола Посівнич – український історик, громадський діяч, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України.

Бандера став символом незламності українського визвольного руху. Член Української військової організації, голова Крайового Проводу ОУН на західноукраїнських землях, організатор проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, голова Революційного Проводу ОУН. В'язень польських тюрем та нацистських концтаборів. Загинув у Мюнхені від руки агента совєтських спецслужб.

Подія для тих, хто прагне відділити історичні факти від радянських міфів і краще зрозуміти, чому ім'я Бандери й досі є символом боротьби за свободу України.

Коли: 14 жовтня, вівторок, 18:00

Де: Львів, Хартія-Хаб, вул. Гнатюка 17

Вхід вільний, реєстрація за посиланям. 

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.