IN MEMORIAM: У Британії померла Єва Шлосс, яка пережила Голокост

Єва Шлосс була співзасновницею та почесною президенткою фонду Анни Франк і членкинею Ордену Британської Імперії.

Про це повідомили у фонді Anne Frank Trust UK, пише Українська правда.

"Єва була взірцем надії та стійкості. Її непохитне прагнення боротися з упередженнями через освіту про Голокост залишило помітний слід у численних життях. Її спадщина направлятиме й даватиме молодим людям можливості будувати світ, вільний від ненависті та дискримінації", – зазначив Ден Грін, головний виконавчий директор фонду Анни Франк.

Єва Шлосс присвятила своє життя боротьбі за глобальний мир, виступала проти будь-якої упередженості через "інакшість". Вона несла інформацію про Голокост у світ, розповідаючи свою історію життя, яку виклала у трьох книгах: "Історія Єви", "Після Аушвіца", "Обіцянка".

Єва Гейрінгер народилася у 1929 році в Австрії. Її родина змушена була втікати від нацистів до Амстердама, де стала сусідами сім'ї Франків. В один день 1942 року родини Анни і Єви змушені були переховуватися від нацистів. У 1944 році сім'ю Єви викрили і відправили до табору Аушвіц, там загинули її батько Еріх Гейрінгера і брат Гайнц.

Після війни Єва поселилася в Лондоні, де вийшла заміж за Цві Шлосса. А через рік її мама Фртізі вийшла заміж за Отто Франка, батька Анни Франк – жертви Голокосту, відомої за своїм щоденником, де описала свої переживання і страхи під час переховування від нацистів в Амстердамі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.