IN MEMORIAM: У Британії померла Єва Шлосс, яка пережила Голокост

Єва Шлосс була співзасновницею та почесною президенткою фонду Анни Франк і членкинею Ордену Британської Імперії.

Про це повідомили у фонді Anne Frank Trust UK, пише Українська правда.

"Єва була взірцем надії та стійкості. Її непохитне прагнення боротися з упередженнями через освіту про Голокост залишило помітний слід у численних життях. Її спадщина направлятиме й даватиме молодим людям можливості будувати світ, вільний від ненависті та дискримінації", – зазначив Ден Грін, головний виконавчий директор фонду Анни Франк.

Єва Шлосс присвятила своє життя боротьбі за глобальний мир, виступала проти будь-якої упередженості через "інакшість". Вона несла інформацію про Голокост у світ, розповідаючи свою історію життя, яку виклала у трьох книгах: "Історія Єви", "Після Аушвіца", "Обіцянка".

Єва Гейрінгер народилася у 1929 році в Австрії. Її родина змушена була втікати від нацистів до Амстердама, де стала сусідами сім'ї Франків. В один день 1942 року родини Анни і Єви змушені були переховуватися від нацистів. У 1944 році сім'ю Єви викрили і відправили до табору Аушвіц, там загинули її батько Еріх Гейрінгера і брат Гайнц.

Після війни Єва поселилася в Лондоні, де вийшла заміж за Цві Шлосса. А через рік її мама Фртізі вийшла заміж за Отто Франка, батька Анни Франк – жертви Голокосту, відомої за своїм щоденником, де описала свої переживання і страхи під час переховування від нацистів в Амстердамі.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.