АНОНС: Зустріч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС Миколою Гриценком та Леонідом Грицаєнком

25 квітня в Національному музеї історії України своїми спогадами про аварію на Чорнобильській АЕС поділяться ліквідатори Микола Гриценко та Леонід Грицаєнко.

26 квітня 2026 року минає 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС (1986) — найтяжчої техногенної катастрофи в історії ядерної енергетики, що спричинила масштабні та довготривалі політичні, соціально-економічні, екологічні наслідки для України.

Для українського суспільства 26 квітня ‒ це день пам'яті та вшанування героїзму як персоналу ЧАЕС, так і тих пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників інших професій, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

З цієї нагоди 25 квітня в Національному музеї історії України своїми спогадами поділяться безпосередні учасники тих подій:

Микола ГРИЦЕНКО, нині – письменник, журналіст, перший заступник голови Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, у червні – серпні 1986 року – лейтенант Збройних сил СРСР, командир колони вантажних автомобілів, які обслуговували зону відчуження Чорнобильської АЕС;

Леонід ГРИЦАЄНКО, нині – старший радник юстиції, доктор юридичних наук, професор, у 1983–1988 роках – прокурор Чорнобильського району Київської області. Автор книги "Чорнобильська трагедія – очима прокурора".

Коли: 25 квітня о 13:00

Де: Національний музей історії України, Київ, вул. Володимирська, 2

Вхід безкоштовний за умови реєстрації.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".