АНОНС: Зустріч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС Миколою Гриценком та Леонідом Грицаєнком

25 квітня в Національному музеї історії України своїми спогадами про аварію на Чорнобильській АЕС поділяться ліквідатори Микола Гриценко та Леонід Грицаєнко.

26 квітня 2026 року минає 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС (1986) — найтяжчої техногенної катастрофи в історії ядерної енергетики, що спричинила масштабні та довготривалі політичні, соціально-економічні, екологічні наслідки для України.

Для українського суспільства 26 квітня ‒ це день пам'яті та вшанування героїзму як персоналу ЧАЕС, так і тих пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників інших професій, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

З цієї нагоди 25 квітня в Національному музеї історії України своїми спогадами поділяться безпосередні учасники тих подій:

Микола ГРИЦЕНКО, нині – письменник, журналіст, перший заступник голови Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв України, у червні – серпні 1986 року – лейтенант Збройних сил СРСР, командир колони вантажних автомобілів, які обслуговували зону відчуження Чорнобильської АЕС;

Леонід ГРИЦАЄНКО, нині – старший радник юстиції, доктор юридичних наук, професор, у 1983–1988 роках – прокурор Чорнобильського району Київської області. Автор книги "Чорнобильська трагедія – очима прокурора".

Коли: 25 квітня о 13:00

Де: Національний музей історії України, Київ, вул. Володимирська, 2

Вхід безкоштовний за умови реєстрації.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.