АНОНС: Круглий стіл "Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії"

23 квітня в інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл "Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії".

Захід приурочений до 40-річниці трагедії світового масштабу — вибуху на ядерному реакторі, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей і вплинув на здоров'я мільйонів. Мета круглого столу — привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов масштабних трагедій і впливу війни на безпеку суспільства та довкілля.

Учасники обговорять складні й травматичні аспекти історії України, пов'язані з техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу. Також будуть порушені питання руйнування критичної інфраструктури України, відповідальності за катастрофічні наслідки техногенних рішень і проблеми замовчування та викривлення інформації в умовах тоталітарного режиму. Учасники окремо акцентують увагу на політиці пам'яті та на тому, як суспільство осмислює трагедії, що поєднують людський фактор, ідеологію та нехтування безпекою.

Учасники: 

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті, модератор; 

Олександр Лисенко – доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України; 

Віктор Крупина – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; 

Святослав Юсов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; 

Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва.

Коли: 23 квітня з 11:00 до 12:00

Де: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Акредитація представників медіа за посиланням

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".