АНОНС: Круглий стіл "Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії"

23 квітня в інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться круглий стіл "Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії".

Захід приурочений до 40-річниці трагедії світового масштабу — вибуху на ядерному реакторі, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей і вплинув на здоров'я мільйонів. Мета круглого столу — привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов масштабних трагедій і впливу війни на безпеку суспільства та довкілля.

Учасники обговорять складні й травматичні аспекти історії України, пов'язані з техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу. Також будуть порушені питання руйнування критичної інфраструктури України, відповідальності за катастрофічні наслідки техногенних рішень і проблеми замовчування та викривлення інформації в умовах тоталітарного режиму. Учасники окремо акцентують увагу на політиці пам'яті та на тому, як суспільство осмислює трагедії, що поєднують людський фактор, ідеологію та нехтування безпекою.

Учасники: 

Олександр Алфьоров – голова Українського інституту національної пам'яті, модератор; 

Олександр Лисенко – доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України; 

Віктор Крупина – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; 

Святослав Юсов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини XX ст. Інституту історії України НАН України; 

Віталій Нахманович – провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва.

Коли: 23 квітня з 11:00 до 12:00

Де: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Акредитація представників медіа за посиланням. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".