Латвія передала Україні історичні документи 1860–1940 років

Державна архівна служба України отримала від Національного архіву Латвії 19 комплектів історичних документів, що стосуються території сучасної України.

Про це повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Під час дослідження фондів Державного історичного архіву Латвії у 2025 році було виявлено комплекс документів, походження яких можна простежити на території України у 1860-1940 роках. Комплект документів включає звіти, довідки, рапорти, парафіяльні реєстри, креслення проекту молитовного дому та інші матеріали про євангелічно-лютеранські громади, школи та німецькі поселенські громади у західних та південних регіонах України: Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Волинській областях.

"Оцінивши походження та власність документів, Національний архів Латвії дійшов висновку, що вони не повинні бути включені до національної документальної спадщини Латвії та мають бути передані Державній архівній службі України відповідно до міжнародних принципів у сфері збереження культурної спадщини та угод про архівне співробітництво між двома країнами", — повідомив Анатолій Хромов.

Фахівці архіву вважають, що документи надійшли до Латвії після Другої світової війни разом із латвійськими архівними матеріалами, повернутими з евакуації. В результаті передачі культурних цінностей, здійсненої нацистською Німеччиною, як латвійські, так і українські документальні комплекси були вивезені на захід під час війни та опинилися на території сучасних Чехії та Польщі.

"Під час повоєнних процесів реевакуації деякі документи опинилися за межами країн свого походження, і сьогоднішня передача є одним із рідкісних випадків, що дозволяє нам краще зрозуміти історію передачі документів воєнного часу та пом'якшити наслідки війни у сфері культурної спадщини", - зазначили в Державній архівній службі України.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".