Експрем'єр Польщі віддав орден Ярослава Мудрого музею пам'яті жертв Волинської трагедії

Колишній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький передав отриманий від України Орден Ярослава Мудрого Музею пам'яті жертв Волинської різанини в Хелмі.

Про це політик повідомив на платформі X, пише Район.Закордон.

"Я передаю в дар Орден князя Ярослава Мудрого Музею пам'яті жертв Волинської різанини в Хелмі. Нехай ця нагорода стане там символом пам'яті про десятки тисяч невинних поляків, жорстоко вбитих під час Волинської різанини. Оскільки корумпована українська еліта на це не здатна, я зроблю це за них", – написав експрем'єр.

Орденом Ярослава Мудрого II ступеня – одним із найвищих державних відзнак України для іноземців – Моравецького нагородив президент Володимир Зеленський у червні 2022 року під час візиту до Києва. Того ж дня таку саму нагороду отримав тодішній віцепрем'єр Польщі Ярослав Качинський – обидва відзначення стали жестом подяки за підтримку Польщею України до і після повномасштабного вторгнення Росії.

Нагадаємо, дипломатична напруженість між країнами посилилася після того, як увечері 19 червня Президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди — ордена Білого Орла. Причиною такого кроку стало присвоєння одному з українських військових підрозділів імені героїв УПА. 

 
Матеуш Моравецький

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.