У Польщі відбулося відкриття Польсько-українського конгресу істориків

У Баранові-Сандомирському стартував Польсько-український конгрес істориків, присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського з нагоди 120-ї річниці від дня народження та 50-ї річниці від дня смерті.

Про це повідомляє УІНП.

Під час конференції дослідники прорефлексують та проаналізують історію польсько-українських відносин, ключові етапи, переломні моменти та сучасні інтерпретації. Значну увагу, під час засідань, приділять аналізу розбіжностей в інтерпретаціях — особливо щодо найскладніших і найчутливіших питань в історії обох народів.

Метою Конгресу є поглиблене осмислення наявного доробку історіографії, виявлення прогалин у дослідженнях та визначення бажаних напрямів подальших наукових пошуків.

"Історичний діалог — це не лише розмова про факти — про те, що ми знаємо і чого ще не знаємо, — і не лише про їхні інтерпретації. Це також діалог про цінності, які допомагають нам зрозуміти минуле та відповідально про нього говорити", - акцентує заступник Міністра культури та національної спадщини Польщі Марек Кравчик.

До Конгресу долучилися близько 100 фахівців із Польщі та України, які представляють різні наукові осередки та історіографічні традиції. Дослідники зібралися, щоб вести розмову, яка не послаблює, а зміцнює. Адже від того, як ми говоримо про минуле, залежить і те, яке майбутнє зможемо побудувати спільними зусиллями.

"Йдеться не про остаточне розв'язання всіх суперечок, а про краще розуміння стану досліджень – прогалин у знаннях, методологічних розбіжностей та сфер, що потребують подальшої роботи", - зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Альфьоров.

Трансляція заходу доступна онлайн 6–8 травня 2026 року на YouTube-каналах Центру Мєрошевського та Українського інституту національної пам'яті.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.