Пужники. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень

13 лютого 1945 року відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами. Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих".

 
Фото: УІНП

У Пужниках не знайшли ніякого нового поховання!!!

Як повідомляє УІНП: "У період із 22 по 25 червня 2026 року на території колишнього села Пужники (нині — у межах села Садове Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області) було проведено новий етап пошукових досліджень із метою пошуку останків мешканців села, які загинули у лютому 1945 року. Пошукова експедиція завершила свою роботу. Протягом чотирьох днів експедицією було закладено близько 50 розвідкових траншей, але масового захоронення не виявлено."

2 місяці тому я написав розлогий матеріал "Пужники. У пошуках правди". У цьому матеріалі я показав ряд боїв, котрі були у селі з нацистами, совєтськими партизанами та УПА впродовж Другої світової війни.

З УПА, до слова, був лише один бій у ніч на 13 лютого 1945 року. І був це саме бій (!!!) з місцевою озброєної самообороною, підрозділом істрєбітєльного батальйону (котрий складався в основному із поляків - мешканців села) та опергрупою НКВД.

Кількість загиблих у цьому бою також різниться у джерелах від кільканадцять "большевицьких вислужників" (повстанські документи), 50 (совєтські документи), понад 100 (польські свідчення). Можемо зробити припущення, що правда лежить десь посередині. Ймовірно, що серед цих загиблих могли бути й мирні жителі, що завжди має місце, коли бої відбуваються у населених пунктах.

Польська сторона свого часу опублікувала поіменний список загиблих. Зі списку у 65 загиблих в ніч із 12 на 13 лютого 1945 року 6 осіб помилково внесені (5 з них виїхали до Польщі, а 1 помер природною смертю). Ще стосовно 8 осіб є питання до уточнення.

Цього разу польські спеціалісти заявляли, що із 42 знайдених останків минулого року, декого вони вже ідентифікували (ДНК-аналіз), а дехто, на їхню думку, пропав безвісти... Чи не люди, які виїхали до Польщі у 1945-1946 роках?

А тепер ще давайте про формулювання.

У польській риториці стосовно цього села (і багатьох інших) йдеться, що УПА вбила безборонних "жінок і дітей". Знову зверну Вас до моєї статті. Був бій із самообороною, стрибками та НКВД.

Згідно польського законодавства, поляки - бійці "Істрєбітєльних батальйонів" НКВД - є комбатантами.

Дивіться самі. У законі зазначено, що комбатантами визнаються особи, які брали участь у "tzw. Niszczycielskich Batalionach ("Istriebitielnych Batalionach"), walczących na dawnych ziemiach polskich w województwach: lwowskim, stanisławowskim, tarnopolskim i wołyńskim w obronie ludności polskiej przed ukraińskimi nacjonalistami, w latach 1944–1945". 

Тобто 13 лютого 1945 року - відбувся бій між одними вояками (УПА) та іншими вояками (самооборона, НКВД, стрибки). Чи могли загинути цивільні - могли. Я про це пишу у статті. Але в основі це був бій між двома військовими підрозділами.

Щодо кількості, то також є питання. Не понад 100, а 42 особи і то не факт, що це все внаслідок бою з УПА. 

Тобто, кількість - більше, ніж удвічі менша. І такі мікродослідження Другого польсько-українського конфлікту підважують канонічність польської цифри у "100 тисяч загиблих"...

Погодьтеся, що якщо говорити правду, то ситуація виглядає зовсім по-іншому?

Мені б дуже хотілося, щоб ми нарешті почали розмовляти мовою фактів та із взаємною повагою один до одного. Без спекуляцій, перекручень та перебільшень!!!

Але, багато чого мені хочеться, на жаль...

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?