Ізраїль офіційно визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Уряд Ізраїлю одноголосно проголосував за офіційне визнання геноциду вірмен на тлі погіршення відносин з Туреччиною.

Про це повідомляє видання Politico.

"Незважаючи на розлогі та однозначні історичні документи, геноцид вірмен донині залишається предметом інституціоналізованої кампанії заперечення та мінімізації, включаючи маніпулятивне переписування історії, переважно з боку турецького уряду", — заявив очільник МЗС Ізраїлю Гідеон Саар під час засідання уряду.

Йдеться про події, що розпочалися у квітні 1915 року, в останні роки існування Османської імперії – попередниці сучасної Туреччини. Спочатку в Константинополі, нинішньому Стамбулі, були заарештовані, депортовані та вбиті сотні людей – представників вірменської діаспори. Згодом османська влада перейшла до систематичного знищення вірменського населення. За оцінками істориків, загинули приблизно півтора мільйона людей.

Ці події офіційно визнали понад 30 держав, включно зі США, країнами Євросоюзу, Канадою та іншими.

Туреччина не заперечує події, що відбувалися у 1915 році з вірменським населенням, але заперечує термін "геноцид" і вважає перебільшеною кількість жертв.

До цього часу Ізраїль утримувався від офіційного визнання, зокрема через побоювання погіршити відносини з Туреччиною та ускладнити стратегічне партнерство з Азербайджаном. 

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.