В Ізраїлі відкрили перший пам’ятник жертвам Голодомору

Перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні урочисто відкрили в Єрусалимі.

Про це повідомили у Посольстві України в Ізраїлі.

Пам'ятник встановили в центральній частині міста - в парку Wohl Rose Garden. Він внесений до переліку пам'яток, перебуває під охороною та відеоспостереженням, аби уникнути потенційних актів вандалізму. 

Пам'ятник жертвам Голодомору створили митці Людмила Темертей, авторка першого в Канаді пам'ятника жертвам Голодомору, відкритого ще в 1983 році, та Девід Робінсон.

"Піднята рука перед розбитим жорном символізує приголомшливий тягар пам'яті і глибоку віру в оновлення та зцілення. У руці п'ять стебелин зерна, що нагадують про жорстокий кремлівський закон, згідно з яким зберігання будь-якої кількості врожаю каралося смертю", - йдеться в повідомленні.

В урочистій церемонії відкриття, окрім членів української урядової делегації, взяли участь представники мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та посли іноземних держав.

"Хто, як не нація, по відношенню до якої також було вчинено геноцид, може з особливою чутливістю солідаризуватися з нами. Вірю, що відкриття пам'ятника - це перший крок на шляху до цього...", - зазначила на церемонії відкриття пам'ятника директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Ініціативу реалізували на доручення Президента Володимира Зеленського за підтримки Фундації Дж. Темертея, мерії Єрусалима, Посольства України в Ізраїлі, Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору та Світового конґресу українців.

 
Фото: Посольство України в Ізраїлі

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.