В Ізраїлі відкрили перший пам’ятник жертвам Голодомору

Перший в Ізраїлі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні урочисто відкрили в Єрусалимі.

Про це повідомили у Посольстві України в Ізраїлі.

Пам'ятник встановили в центральній частині міста - в парку Wohl Rose Garden. Він внесений до переліку пам'яток, перебуває під охороною та відеоспостереженням, аби уникнути потенційних актів вандалізму. 

Пам'ятник жертвам Голодомору створили митці Людмила Темертей, авторка першого в Канаді пам'ятника жертвам Голодомору, відкритого ще в 1983 році, та Девід Робінсон.

"Піднята рука перед розбитим жорном символізує приголомшливий тягар пам'яті і глибоку віру в оновлення та зцілення. У руці п'ять стебелин зерна, що нагадують про жорстокий кремлівський закон, згідно з яким зберігання будь-якої кількості врожаю каралося смертю", - йдеться в повідомленні.

В урочистій церемонії відкриття, окрім членів української урядової делегації, взяли участь представники мерії Єрусалима, МЗС Ізраїлю, Кнесету, української громади та посли іноземних держав.

"Хто, як не нація, по відношенню до якої також було вчинено геноцид, може з особливою чутливістю солідаризуватися з нами. Вірю, що відкриття пам'ятника - це перший крок на шляху до цього...", - зазначила на церемонії відкриття пам'ятника директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.

Ініціативу реалізували на доручення Президента Володимира Зеленського за підтримки Фундації Дж. Темертея, мерії Єрусалима, Посольства України в Ізраїлі, Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору та Світового конґресу українців.

 
Фото: Посольство України в Ізраїлі

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.